Панчохи, як елемент гардероба, пройшли довгий шлях — від утилітарних пов'язок до символу елегантності та стилю. Вони не лише зігрівали ноги, а й відбивали модні тенденції, соціальний статус та технологічні досягнення свого часу.
Попередниками панчіх були пов'язки, які використовували для утеплення ніг. Їх носили представники обох статей, не поділяючи цю деталь гардероба на чоловічу та жіночу. Середньовічні панчохи виготовлялися вручну, за індивідуальним замовленням. Шви прикрашали декоративною вишивкою.
Особливо популярними були яскраві панчохи. Наприклад, у «Кентерберійських оповіданнях» Джеффрі Чосера згадується ткаля в червоних панчохах. А в ті часи, коли мода дозволяла, на кожній нозі могла бути панчоха різного кольору — це підкреслювало оригінальність власника.
У XIV столітті з'явилися короткі панчохи, які кріпилися до ноги за допомогою підв'язки. Саме з цим аксесуаром пов'язана одна з найромантичніших легенд. Коли графиня Солсбері втратила підв'язку під час балу, король Едуард III підняв її й сказав: «Honi soit qui mal y pense» (Нехай буде соромно тому, хто погано про це подумає). Ця фраза стала девізом Ордену Підв'язки – найвищої лицарської нагороди Англії.
До кінця XV століття панчохи почали з'єднувати вгорі, створюючи прототип сучасних колготок. Однак справжня революція у виробництві трапилася пізніше.
У 1589 році англійський винахідник Вільям Лі створив в'язальну машину, пояснюючи це бажанням полегшити працю своєї дружини, яка в'язала вручну панчохи. Хоча королева Єлизавета I не оцінила винахід, французький король Генріх IV побачив у ньому потенціал. Незабаром першу фабрику з виробництва панчіх було відкрито в Руані, і машинне виробництво стало новою епохою в текстильній індустрії.
Серйозні зміни відбулися 1938 року, коли американська компанія DuPont розробила нейлон. Цей матеріал, за описом компанії, поєднував міцність сталі та тонкість павутини. У 1940 році в США стартували продажі нейлонових панчіх, які миттєво завоювали популярність: за два дні було продано 4 млн пар.
Однак під час Другої світової війни їхнє виробництво із нейлону практично припинилося, оскільки цей матеріал використовувався для виготовлення парашутів. Жінкам довелося малювати панчохи на ногах за допомогою косметичних олівців.
Після війни панчохи знову стали доступними, а їх виробництво та популярність лише зростали.
Пізніше технології дозволили створити вироби різних кольорів та текстур, а інноваційні матеріали зробили їх максимально зручними.
Джерело:
legaltechnique.org
chicmadesimple.com
swankypins.co.uk
