Цього місяця відзначають ювілеї два видання, що вплинули на розвиток дитячої та перекладної літератури в Україні.
65 років журналу «Малятко»
14 січня 2024 року виповнюється 65 років українському дитячому журналу «Малятко», який вперше вийшов у січні 1960 року.
Це був перший радянський україномовний журнал для найменших читачів, що пройшов випробування часом і став улюбленим виданням для кількох поколінь українців.
Засновником журналу був письменник Борис Харчук, який спочатку хотів назвати його «Котигорошко», але радянська цензура визнала цю назву «занадто українською».
«Малятко» знайомило дітей із кращими зразками дитячої класики, містило вірші, казки, яскраві ілюстрації, а також матеріали для навчання читання, письма, математики та малювання.
Видання було змушене дотримуватись радянських ідеологічних настанов, але його автори прагнули до якісного змісту.
У 1988 році редакція започаткувала премію імені Наталії Забіли, яку щорічно отримують найкращі дитячі письменники та художники, що друкуються в журналі.
Журнал можна придбати чи передплатити й сьогодні. На сайті Віоліті у розділі «Букіністика» ви можете знайти раритетні видання.
Центральний розворот журналу містив паперові саморобки, які завжди були «родзинкою« номера. Тому зараз більше цінуються цілі журнали.
100 років журналу «Всесвіт»
15 січня виповнюється 100 років із дня заснування журналу «Всесвіт» – найстарішого українського видання іноземної літератури, заснованого в 1925 році в Харкові Василем Елланом-Блакитним.
Ідея створення журналу «Всесвіт» зародилася ще у 1919 році в часи УНР. Та перша спроба видання була невдалою.
Олександр Довженко, Кость Гордієнко, Микола Хвильовий, редакція журналу «Всесвіт», 1925 рік
До його заснування долучилися знакові постаті української культури: літературним редактором став Микола Хвильовий, а художнім редактором – Олександр Довженко.
Журнал у перші роки свого існування був досить популярним, тираж від початкових 7–10 тисяч примірників сягнув до 40 і навіть 60 тисяч.
«Всесвіт» відіграв ключову роль у популяризації світової літератури в Україні. Його сторінками українською мовою заговорили класики, зокрема Ернест Хемінгуей, Джон Стейнбек, Альбер Камю, Габріель Гарсія Маркес, Умберто Еко та багато інших.
Журнал пережив складну історію. У 1934 році його закрили, а більшість співробітників було репресовано. Відродження відбулося в 1958 році завдяки ініціативі Спілки письменників України, зокрема Максима Рильського.
Відроджений «Всесвіт» працював в умовах суворого цензурного контролю. Половину публікацій складали твори авторів із соціалістичних країн, а сам журнал змушений був вести боротьбу із «буржуазним націоналізмом», замовчуючи проблему русифікації.
Попри цензурні обмеження, журнал став осередком української школи перекладу.
Особливим був випуск спеціальних номерів «Всесвіту» 80-х років, присвячених певній країні або якійсь важливій темі.
У різні роки головними редакторами «Всесвіту» були Дмитро Павличко, Віталій Коротич, Олег Микитенко. У 1989 році журнал заснував премію Ars Translationis імені Миколи Лукаша для найкращих українських перекладачів.
До 1993 року «Всесвіт» був єдиним виданням у СРСР, що знайомило читачів із зарубіжною літературою безпосередньо українською мовою.
Сьогодні журнал продовжує роботу у друкованому та цифровому форматах. Його також можна знайти на Віоліті.
З 2005 року функціонує офіційний сайт часопису «Всесвіт».
Періодичні видання також відіграють значущу роль в розвитку української культури та освіти.
Джерела інформації та фото:
Відкриті джерела Інтернет
Facebook сторінка MiraStudia Модерна Україна та Vsesvit.Ukraina
