У 1907 році музей Метрополітен організував експедицію до Єгипту, під час якої Норман де Гаріс Девіс та його дружина Ніна М. Девіс створили факсимільну версію настінних зображень, знайдених у гробницях на західному березі Нілу. Музей особливо зацікавили поховання чиновників та королівські гробниці в Долині Царів та Долині Цариць, датовані XVI–XI ст. до н. е. Це місце стало найбагатшим джерелом знань про давньоєгипетський настінний живопис, а також про повсякденне життя і церемоніальні звичаї єгиптян протягом кількох століть.
Нефертарі грає в сенет
Аменхотеп III та його мати Мутемвія
Подружня пара в процесі копіювання малюнків використовувала техніку, завдяки якій вони не просто перенесли на папір зображення, а й у найменших деталях відтворили пошкодження оригіналів. Представлені копії виконані на папері темперою. До 1941 року художники намалювали близько 350 факсиміле, більша частина яких сьогодні зберігається в музеї Метрополітен, кілька десятків робіт подаровано ще 1936 року Британському музею. Найчастіше подружжя підписувало факсиміле різними ініціалами: Норман – No.deGD, а Ніна – Na.deGD. Однак авторство деяких малюнків встановити важко, оскільки на них стоїть підпис NdeGD.
Похоронна процесія, гробниця Нахтамона
Човни з гребцями у скорботі
Норман де Гаріс Девіс навчався в Університеті Глазго та Марбурзькому університеті, отримав ступінь доктора наук. Він не лише копіював зображення ієрогліфів, а й став експертом у розшифровці. Зі своєю майбутньою дружиною вчений познайомився в 1906 році в єгипетському місті Олександрія. Одружившись у Лондоні, вони одразу ж вирушили до Фів, де почали документувати надгробні написи. Ніна М. Девіс не лише працювала над факсиміле для музею Метрополітен, а й копіювала надгробні розписи для єгиптолога Алана Гардінера.
Анубіс зважує серце
Жінки готують їжу
Два фрагменти візерунків на стелі
Група ремісників
Людина плете сітку
Похоронний човен
Підношення покійному
Будівництво постаменту
Сцена з музикантами на бенкеті
Джерело:
metmuseum.org
