
Каблучка, яка сьогодні зберігається в Музеї Вікторії та Альберта, є унікальним поєднанням південноіндійської майстерності та іранської поезії, що відображає культурні обміни між цими регіонами у XVIII столітті.
Ця вишукана прикраса була створена у XVIII столітті у Південній Індії, відомої своїм давнім ювелірним мистецтвом, яке вдосконалювалося багато століть. Вона виготовлена із золота та прикрашена чудовим смарагдом високої якості, привезеного з Колумбії завдяки торговим зв'язкам Індії.

Центральний елемент — перська печатка, вигравіювана зворотною каліграфією. На ній зображено перський вірш із «Голестану» — твору іранського поета Сааді. Вірш перекладається як «О солов'ю, принеси нам звістку про весну», що символізує святкування іранського Новруза, або Нового року, першого дня весни.
Історія каблучки також пов'язана з її подорожжю через час та простір. Спочатку вона знаходилася в колекції Індійського музею, а в 1879 році була передана до Південного Кенсингтонського музею, який згодом став відомим як Музей Вікторії та Альберта в Лондоні.

Ця прикраса втілює майстерність ювелірів XVIII століття та є важливим свідченням культурного обміну між Індією та Іраном у минулому. Особливо якщо враховувати, що колекція ювелірних виробів налічує понад 6000 предметів — роботи ювелірів від Стародавнього Єгипту до наших днів, а також малюнки виробів на папері.
Зібрання також включає прикраси для діамантових суконь, зроблені для Катерини Великої, затискачі для браслетів, що належали Марії-Антуанетте, та Смарагдове намисто, подароване Наполеоном своїй прийомній дочці Гортензії де Богарне у 1806 році.
У музеї представлені роботи відомих ювелірів: Картьє, Жана Шлюмберже, Карла Фаберже, Ендрю Грима, Хеммерля та Лалика.




Джерело: collections.vam.ac.uk