Після сильного землетрусу, що обрушився на Помпеї 5 лютого 62 року нашої ери, практично всі будівлі були пошкоджені. У стародавньому місті стартувало масштабне будівництво. Створенням нових і відновленням пошкоджених фресок займалися художні майстерні. Живописці того часу змішували натуральні та синтетичні пігменти, щоб отримати широкий спектр кольорів.
Помпеї (вид із дрона)
commons.wikimedia.org
У 79 році нашої ери сталося виверження Везувію, яке поховало Помпеї під попелом і пемзою. Археологи зазначають, що, завдяки цій катастрофі, міські будівлі, фрески та різні артефакти змогли добре зберегтися аж до наших днів. Особливий інтерес для дослідників представляють два місця: Будинок із майстернею та Будинок художників за роботою.
Будинок із майстернею (House with Workshop) і Будинок художників за роботою (House of the Painters at Work)
sciencedirect.com
Деякі з досліджуваних пігментів
sciencedirect.com
У резиденції «пігментарія» (лат. pigmentarius – торговець фарбами), відомій як Будинок із майстернею, було знайдено 150 горщиків із пігментами. Також збереглися різні ремісничі інструменти, такі як кам'яні ступки, ваги, шпателі для змішування фарб й точильний камінь.
Будинок художників за роботою був розкопаний у 1980-х роках. Там археологи виявили 50 невеликих керамічних горщиків з пігментами та сліди від кошика, в якому римські майстри переносили посудини з фарбою на робоче місце. Виверження Везувію перервало роботу художників, залишивши в Помпеях безліч незакінчених фресок і синопій (підготовчих малюнків).
Фреска, зі сценою з міфу про Піфона та Аполлона. Будинок Веттіїв, Помпеї
alamy.com
Фрески на Віллі Містерій, Помпеї
alamy.com
Фреска на південній стіні перистиля в Будинку малого фонтану, Помпеї
de.wikipedia.org
Нещодавнє дослідження, опубліковане у весняному випуску журналу Journal of Archaeological Science, було зосереджене не на фресках, а на самій фарбі. Вчені провели аналіз 26 пігментів, частина з яких раніше не вивчалася.
Дослідження показало, що художні майстерні в Помпеях активно застосовували два пігменти: єгипетську синь – складну суміш піску, мідних мінералів, карбонату кальцію і золи – та сурик, який отримували шляхом випалу свинцевих білил.
Шматок єгипетської сині, знайдений у «Золотому будинку», римській резиденції імператора Нерона
thehistoryblog.com
Єгипетська синь, наприклад, була основою для сірої фарби і використовувалася для додання яскравості жовтому і зеленому кольорам. Сурик не тільки посилював червону охру, а й слугував основою для низки рожевих відтінків. Він також виступав як коректор тону для фіолетового кольору.
Вчені виявили раніше невідомий світло-зелений пігмент, який був утворений шляхом змішування червоної охри, єгипетської сині та матеріалу, що містить барит і алуніт. Останні компоненти – це сульфатні відкладення, що утворюються навколо вулканів під дією тиску, тепла і води. За словами фахівців, це найбільш раннє відоме використання сульфату барію як основного барвника в Середземномор'ї
SEM/EDS-зображення бариту (1), купроріваїту (2) та алуніту (3)
sciencedirect.com
Тепер, після вивчення пігментів, реставратори зможуть відтворювати фарби, що відповідають оригіналам. Результати дослідження будуть використовувати під час цифрової реконструкції помпейських фресок.
Джерела:
sciencedirect.com
news.artnet.com
