Керамічна курильниця, створена 1512 року у Китаї, – рідкісний приклад декоративного мистецтва пізньої династії Мін. Сьогодні цей твір знаходиться у постійній колекції Музею мистецтва Метрополітен у Нью-Йорку.
Виріб виконаний з кераміки з рельєфним декором, покритим кольоровою глазур'ю.
Дракони, що звиваються, символи імператорської влади і сили, гармонійно вплетені в густе листя, що оточує центральну квітучу півонію — традиційний символ процвітання і шляхетності. Ця сцена буквально оживає на поверхні курлильниці, створюючи враження руху.
Кольорова палітра, використана майстрами, була на той час новаторською. Блискучі глазурі застосовувалися у декоративно-прикладному мистецтві, у архітектурі — для прикраси палаців, храмів, та навіть скульптур і ритуальних предметів.
Історія китайських курильниць налічує понад два тисячоліття. Вже в епоху Хань з'явилися перші курильниці у вигляді босханлу — посудин з кришками, оформленими у вигляді священних гір. Вважається, що дим, що піднімається, символізував поєднання землі з небесами, спілкування між людиною і вищими силами.
З часом курильниці стали невід'ємною частиною буддійських, даоських та конфуціанських ритуалів. Вони прикрашали храми, вівтарі, імператорські палаци та будинки вчених. У кожній деталі – від вигнутих ніжок до зображень драконів, журавлів чи хмар – закладено глибокий символізм.
Курильниці виготовлялися із бронзи, порцеляни, кераміки, нефриту і навіть дерева. У період династії Мін особливо цінувалися керамічні та порцелянові вироби з кольоровою глазур'ю та рельєфним декором. Художники прикрашали їх пишними квітами, міфологічними істотами та каліграфічними написами.
Форми курильниць варіювалися від строгих геометричних до грайливо-органічних. Деякі стояли на трьох ніжках, інші нагадували мініатюрні пагоди чи лотоси.
Використання пахощів було тісно пов'язане з ідеями очищення, зосередженості та благоговіння. Курильниця була не просто предметом, а інструментом медитації, споглядання та шанування предків. Ставала містком між матеріальним та нематеріальним світами.
Джерело: metmuseum.org
