Заснований геніальним реформатором Лесем Курбасом, «Березіль» став символом модернізму, авангарду та національного відродження. Курбас прагнув створити «філософський театр», який не лише розважав, а й спонукав до роздумів, змінював суспільство і будив свідомість.
Саме тут Курбас починає формувати концепцію театру-метафори, де кожна деталь сценічного дійства має глибокий символічний зміст.
Лесь Курбас – режисер майбутнього. Постать, масштаби якої важко переоцінити.
Лесь Курбас в часи студентства у Відні
Він був видатним режисером, актором й драматургом, теоретиком театру та перекладачем. Його прагнення до створення театру, який відповідав би духові часу, вивело українську сцену на європейський рівень.
Він не просто ставив вистави – він будував новий театр і нового актора, який мав бути інтелектуалом, філософом, майстром імпровізації та експресії.
Народження легенди. Київський період (1922–1926)
Актори театру «Березіль». Другий унизу ліворуч — Лесь Курбас.1922 рік
У Києві 30 березня 1922 року було засноване театральне об'єднання «Березіль». Курбас зібрав навколо себе талановитих акторів та режисерів, які поділяли його новаторські погляди.
Театр, у якому розпочав роботу «Березіль»
Сцена з вистави «97» театру «Березіль», 1930
Музей театрального, музичного та кіномистецтва України
У Київський період «Березіль» експериментував із новими формами театру. Однією з найвизначніших постановок була вистава «Джіммі Гіґґінз» за романом Ептона Сінклера (1923). Водночас Курбас починає працювати над концепцією театру-метафори, що повністю розкриється у Харківський період.
Сцена з вистави «Джіммі Ґіґґінз» театру «Березіль». Режисер Л. Курбас за романом Ептона Сінклера. Сценографія Вадим Меллер, 1927 рік. Харків
Програмка вистави «Джіммі Ґіґґінз»
Вершина творчості. Харківський період (1926-1933)
У 1926 році театр «Березіль» переїхав до Харкова, тодішньої столиці УСРР. Це стало поворотним моментом у його історії.
Харків був містом, де вирувало культурне життя, народжувалися нові мистецькі напрями, працювали видатні письменники, художники, драматурги. У цій атмосфері «Березіль» досягнув свого піка.
Ескіз декорації до вистави «Мікадо» Вадима Меллера
Курбас реалізовував свої найсміливіші задуми: використовував кінопроєкції, світлові ефекти, гру з простором та звуком. Він прагнув створити театр, що не лише відображає реальність, а й трансформує її.
Д. Міклютенко у ролі Зареміського, Й. Гірняк у ролі Зброжека у виставі «Маклена Ґраса» М. Куліша. 1933
Це був час нестримних творчих експериментів.
Сценографія до вистави Алло, на хвилі, театр Березіль, постановник Лесь Курбас, 1929 р.
«Березіль» став справжнім центром культурного життя Харкова. До театру приходили письменники, художники, музиканти. Тут відбувалися дискусії, народжувалися нові творчі ідеї.
Трупа театру «Березіль» в період роботи над виставою «Маклена Граса» М. Куліша.
openkurbas.org
Лесь Курбас виховав покоління акторів нового типу – пластичних, інтелектуальних, здатних працювати в умовах експериментального театру.
Афіша театру «Березіль»
Енциклопедія сучасної України
Вистави, що увійшли в історію:
- «Народний Малахій» (1928) – драматична історія про зіткнення мрії з реальністю, про людину, яка прагне змінити світ, але стикається з жорстокою дійсністю. Курбас зумів створити на сцені складний та багатогранний образ героя, який бореться за свої ідеали в умовах тоталітарного режиму.
Фрагмент вистави «Народний Малахій» М. Куліша. 1928
- «Мина Мазайло» (1929) – сатирична комедія, що висміювала міщанство та відступництво від національної ідентичності. Митець зумів перетворити цю п'єсу на гостру соціальну сатиру, яка не втратила своєї актуальності й сьогодні.
- «Газ» (1923) – революційна вистава, що критикувала механізацію життя та капіталістичні відносини.
Сцена вибуху на фабриці з вистави «Газ» за Кайзером
- «Диктатура» (1929) – постановка, що досліджувала конфлікт революції та індивідуальної свободи.
У «Березолі» працювало близько 400 акторів
Видатні діячі «Березоля»
Театр «Березіль» згуртував навколо себе видатних митців, які визначили розвиток української сцени.
Мар’ян Крушельницький – один із провідних акторів театру, відомий своїми глибокими образами у виставах «Народний Малахій» та «Мина Мазайло». Послідовник Леся Курбаса.
Амвросій Бучма – яскравий актор і режисер, майстер експресивної гри, який також активно працював у кіно («Арсенал», «Земля»).
Йосип Гірняк – актор, що розвинув стиль пластичної гри, після еміграції популяризував ідеї Курбаса у Європі та США.
Йосип Гірняк у виставі «За двома зайцями»
Вадим Меллер – геніальний сценограф та архітектор що вніс у театр конструктивістську естетику, створюючи унікальні декорації.
Автопортрет
Вадим Меллер з макетом вистави Секретар профспілки, за який отримав золоту медаль на Паризькій виставці, 1924 р.
Ескіз чоловічого костюма до вистави «Газ»
Микола Куліш – один із найвизначніших українських драматургів, чиї п’єси стали основою для найкращих вистав театру. Саме його твори «Народний Малахій» і «Мина Мазайло» розкрили всю силу сатири й трагізму епохи.
Харківський державний академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка є правонаступником театру «Березіль».
Репресії та знищення театру
Але свобода творчості в тоталітарній державі мала свою ціну. Радянська влада не терпіла вільнодумства та новаторства.
У 1933 році Курбаса звільнили з посади художнього керівника «Березоля», а в 1937 році його заарештували й розстріляли в Сандармосі. Багато акторів «Березоля» також стали жертвами репресій. Театр було перейменовано на Харківський державний драматичний театр і підпорядковано радянській ідеології.
Лесь Курбас
Попри трагічний кінець, «Березіль» залишив величезний слід в історії українського та й світового театру.
Курбас випередив свій час, створивши театр-метафору, який працював не тільки з текстом, а й з ритмом, простором, звуком, світлом.
Згодом його методи знайшли відображення у світовій театральній практиці, включно з роботами Єжи Ґротовського та Пітера Брука. Його ідеї досі використовуються в сучасному експериментальному театрі.
Марка (Логотип) обʼєднання «Березіль»
Театр надавав доступ до вистав звичайному люду, а після просили заповнити опитування
Сьогодні «Березіль» є символом українського модернізму та національного відродження. Це феномен, який довів, що український театр може бути сучасним, новаторським та глибоким. Лесь Курбас – геній, який випередив свій час і залишив нам у спадок не лише чудові вистави, а й приклад безмежної відданості мистецтву.
Джерела:
ВУФКУ Проєкт «Імена»
Музей театрального музичного та кіномистецтва України «Open Kurbas: цифрова колекція»
Вікіпедія
