
Блакитний колір мая (ісп. azul maya) – це яскраво-синій пігмент, що вироблявся культурами доколумбової Мезоамерики, такими як мая та ацтеки. Його яскравий колір часто порівнюють із Карибським морем або яскраво-синім небом над півостровом Юкатан.
Маянський блакитний славиться своєю стійкістю до лугів, кислот, тропічної спеки та високої вологості, він не тьмяніє і не вицвітає з плином часу. Археологи відзначають, що на деяких фресках і барельєфах синє оздоблення не вицвіло навіть після століть впливу променів палючого сонця і сезонних ураганів.

Фреска в стародавньому місті Бонампак, мексиканський штат Чіапас
archaeologymag.com
Мая використовували синій пігмент приблизно з 300 року до нашої ери аж до колоніального періоду (1521–1821 рр.). Варто зазначити, що маянський блакитний застосовували не тільки для прикрашання кераміки, фресок і скульптур, а й для розфарбовування людей під час людських жертвоприношень, присвячених Чааку, богу води, дощу та блискавок.
Уперше маянський блакитний був виявлений дослідниками в Чичен-Іці 1931 року. Ця барвникова речовина складається з органічного пігменту індиго, одержуваного з листя рослини аніл, і неорганічного глинистого мінералу палигорськіта.

Керамічна фігурка крокодила, покрита маянським блакитним пігментом. Розміри – 5,1×8,5×18,7 см. Мексика, бл. 700–800 рр.
metmuseum.org

Керамічна фігурка чоловіка з посохом, декорована маянським блакитним пігментом. Висота – 18,42 см. Мексика, острів Хайна, бл. 700–900 рр.
artsandculture.google.com
Довгий час рецепт створення маянського блакитного залишався невідомим. 2008 року Діну Арнольду, антропологу і фахівцю з керамічної етноархеології з Музею природної історії ім. Філда в Чикаго, вдалося пролити світло на цю тисячолітню таємницю.
Арнольд вивчив залишки синього пігменту на стародавніх керамічних посудинах, знайдених в одному з колодязів Чичен-Іци. Згідно з результатами аналізу, мая змішували три інгредієнти: індиго, палигорськіт і копал (деревну смолу, яку зазвичай використовували як пахощі). Готову суміш пересипали в спеціальний посуд і ставили на вогонь. Під впливом високої температури інгредієнти сплавлялися, утворюючи маянський блакитний пігмент.

Керамічна чаша зі слідами маянського блакитного пігменту. Мексика, Чичен-Іца
mexicolore.co.uk

Маянський блакитний, використовуваний у Флорентійському кодексі, XVI ст.
commons.wikimedia.org
Нещодавно Дін Арнольд представив ще один метод приготування синього пігменту. Цього разу він досліджував дванадцять чаш, знайдених під час розкопок у Чичен-Іці. Аналіз під мікроскопом показав, що чаші колись розжарювали на вогні: в них були обпалені стебла якоїсь рослини та залишки палигорскита. Арнольд вважає, що ремісники мая подрібнювали глинистий мінерал, поки він був вологим, і змішували його з індиго і цією рослиною, обпалюючи суміш знизу. У цьому рецепті копал не використовували.
Попри відкриття Діна Арнольда, оригінальний рецепт маянського блакитного залишається нерозгаданим. У майбутніх дослідженнях учений сподівається з'ясувати, яку саме рослину використовували мая для приготування синього пігменту.
Джерела:
archaeologymag.com
academia.edu