Королева Єлизавета II правила 70 років і сім місяців, що було найдовше з усіх британських монархів в історії Великої Британії. Проте це не завадило їй вважатися іконою стилю, чий гардероб відображав моду свого часу та велич корони. Її сукні були не просто одягом, а візуальною мовою, яка передавала послання гідності, стабільності та традицій.
Однією з найвідоміших суконь Єлизавети II – її коронаційна сукня, над якою працювали три кравці й шестеро вишивальниць. За основу взяли білий атлас, декольте зробили у формі серця, невеликі рукави та в міру пишну спідницю.
Єлизавета II захотіла, аби сукню прикрашали вишиті квіти, які символізують держави Співдружності: Канаду – кленове листя, Південну Африку – лотоси, Англію – троянди, Пакистан – колоски пшениці, Австралію – жовті мімози, Ірландію – конюшина.
Візерунки створювали за допомогою золотих та срібних ниток, дорогоцінних каменів, паєток та кристалів. Сукню шили вісім місяців.
Єлизавета II була відома своєю любов’ю до яскравих кольорів. Часто вона обирала сміливі відтінки — яскраво-жовтий, фіолетовий, бірюзовий — аби її було добре видно на публічних заходах. Цей практичний підхід також підкреслював відкритість та близькість монархії до народу.
На державних банкетах та офіційних подіях королева з'являлася у вишуканих вечірніх сукнях, часто прикрашених сріблом, перлами або вишивкою. Вони були скромними, але багатими, відповідаючи її ролі як символу спадкоємності та стабільності.
Протягом десятиліть Єлизавета II співпрацювала з обраним колом дизайнерів, серед яких особливо виділяються Норман Гартнелл, Харді Ейміс та Анджела Келлі. Вони розуміли тонкощі королівського етикету і знали, як поєднати елегантність з функціональністю.
Кожна сукня, особливо для важливих заходів, містила символіку — певні кольори, тканини, вишивка — усе мало значення. Це була частина дипломатії одягу, яка формувала публічний образ монархії.
Джерело:
vogue.com
mojeh.com
theweek.com
