Сьогодні, в епоху технологій, існує безліч рішень для забезпечення домашньої безпеки та збереження цінностей: від простих кодових замків до електронних, що відкриваються за відбитком пальця. У минулі часи люди також прагнули захистити своє житло і заощадження від злодіїв. Аристократам і багатіям у цьому допомагали унікальні «детекторні» замки, створені британським слюсарем Джоном Вілксом у другій половині XVII – на початку XVIII століть.
«Детекторний» замок Джона Вілкса. Сталь, латунь. Висота – 11,3 см, ширина – 15,5 см, товщина без ручок – 3,5 см. Бірмінгем, бл. 1680 р.
collections.vam.ac.uk
Один з таких замків зберігається в колекції Музею Вікторії та Альберта в Лондоні. Він був виготовлений з латуні та сталі близько 1680 року. У центрі лицьової панелі «детекторного» замка Вілкса розташована накладка у вигляді солдата, який тримає в руках піку. Маленька кнопка біля його передньої ноги відкриває приховану замкову щілину.
collections.vam.ac.uk
При необхідності замок можна було швидко закрити, натиснувши на капелюх солдата – це вивільняло ригель-засувку. Щоб відімкнути замок, користувачеві слід було знову натиснути на капелюх і, утримуючи його, повернути велику кулясту ручку з лівого боку.
collections.vam.ac.uk
У правій частині лицьової панелі «детекторного» замка Вілкса знаходяться два диски з цифрами: зовнішній – з непарними числами й внутрішній – з парними. При кожному відкритті замка диски обертаються. У такому випадку піка солдата служить стрілкою, що вказує на певне число. Цей механізм давав можливість підраховувати кількість відкриттів замка.
Після досягнення цифри 100 лічильник скидається вручну. Для цього користувачеві потрібно натиснути кнопку на куртці солдата.
collections.vam.ac.uk
Біля фігурної накладки вигравійовано напис: If I had ye gift of tongue / I would declare and do no wrong / Who ye are ye come by stealth / To impare my Master's wealth. Він перекладається як «Якби я мав ваш дар мови / Я б говорив і не робив нічого поганого / Хто ви, що прийшли потайки / Щоб позбавити мого Господаря його багатства?». Нижче йде підпис майстра латиною: Iohannes Wilkes de Birmingham Fecit – «Зробив Йоганнес [Джон] Вілкс з Бірмінгема».
collections.vam.ac.uk
«Детекторний» замок Вілкса накладний. На відміну від пізніших врізних замків, які вбудовувалися у двері, накладні замки можна було зняти. Наприклад, під час переїзду власник міг забрати такий замок з собою і встановити його в новому будинку. «Детекторні» замки та замки з секретами зазвичай встановлювали на двері важливих приміщень або шаф, призначених для зберігання ділової кореспонденції, документів і коштовностей.
«Детекторний» замок із солдатиком. Напис на лицьовій пластині відсутній. Майстер: Джон Вілкс. Бірмінгем, бл. 1675–1700 рр. Колекція Рейксмузею, Амстердам
rijksmuseum.nl
Замки Вілкса також відображають дух інновацій свого часу. У 1654 році англійський письменник Джон Івлін записав у своїх мемуарах, що замки з «рідкісними пристосуваннями» вважалися шедеврами слюсарної справи, дивовижними механізмами, які високо цінувалися аристократами та королівськими особами.
За словами фахівців, у XVI–XVIII століттях замок не тільки виконував функцію захисту, але й служив символом влади та багатства власника.
«Детекторні» замки Джона Вілкса, включно з експонатом із Музею Вікторії та Альберта, є рідкісними прикладами інженерного та слюсарного мистецтва XVII століття. Подібні пристрої збереглися в замку Берклі (графство Глостершир) і замку Шерборн (графство Дорсет), ще один екземпляр представлено в колекції Рейксмузею в Амстердамі. «Детекторні» замки з солдатиком також зрідка можна побачити на престижних аукціонах.
Джерела:
collections.vam.ac.uk
rijksmuseum.nl
thevintagenews.com
auctions.tennants.co.uk
Читайте також:
