Історія богемського скла

Впродовж століть вироби з богемського скла вважалися цінними предметами розкоші. Центром їх виробництва була Богемія – історична область, розташована в західній частині сучасної Чеської Республіки. 

Історія богемського скла (нім. Böhmisches Glas), відомого також як богемський кришталь (нім. Böhmischer Kristall), починається в XIII столітті. Тоді в лісистих регіонах Богемії, багатих на кварцовий пісок і деревину, почали з'являтися перші скляні майстерні. Наприклад, ченці-бенедиктинці з Лужицьких гір виробляли кольорове скло для створення вітражів.

За часів правління імператора Священної Римської імперії Карла IV (1316–1378) виробництво віконного скла в Богемії процвітало. Місцеву продукцію використовували в Празькому граді та соборі Святого Віта. Щоб модернізувати скляну промисловість Богемії, Карл IV запросив до Праги майстрів з острова Мурано. 

Однак венеційське скло було занадто тонким і крихким, і не відповідало потребам і умовам життя північних країн. Тому для виготовлення богемського скла майстри замінили один з інгредієнтів суміші – соду – на поташ (карбонат калію), який отримували з деревної золи. Не менш важливим компонентом для виплавки скла був пісок – чистий, прирейнский.

У XIV–XV століттях богемські склодуви виробляли у великих кількостях так зване «лісове скло» (нім. Waldglas). Воно мало зелений відтінок через природні домішки та пухирчасту внутрішню структуру. 

Перша скляна фабрика, яка масово випускала віконне скло та посуд, була заснована в селі Хршібска в 1414 році. Впродовж наступних десятиліть скляна промисловість у Богемії швидко розвивалася: на початок XVI століття в регіоні налічувалося не менше 34 підприємств. Завдяки цьому богемське скло зайняло панівну позицію на європейському ринку в епоху Відродження.

Особливе місце в історії богемського скла займає нюрнберзький гравер, ювелір і різьбяр по каменю Каспар Леман (1570–1622), який працював при дворі імператора Священної Римської імперії Рудольфа II. Леман став застосовувати техніку різьблення по гірському кришталю до «лісового скла». Він використовував бронзові та мідні кола з абразивом для гравіювання скла, створюючи інталії (зображення в техніці поглибленого рельєфу) і камеї (зображення високого рельєфу). У 1609 році майстер отримав від Рудольфа II виключне право на виготовлення кубків з різьбленого скла.

Варто зазначити, що Леман удосконалив техніку накладного скла, яка передбачає сплавлення двох різних скляних мас. За допомогою гравіювання він видаляв верхній шар скла, оголюючи нижній шар іншого кольору. Таким чином на поверхні виробів можна було створювати барвисті зображення. 

До 1700 року Богемія стала світовим лідером з виробництва скла. Саме в цей час термін «кришталь» почали застосовувати до богемських виробів, хоча вони не містили оксиду свинцю, але відрізнялися кришталевою прозорістю і чудовим гравіюванням.

У XVIII столітті предмети з богемського скла перетворилися на справжні предмети розкоші. Інтер'єри королівських резиденцій і палаців знаті прикрашали найкращими роботами склодувів. Наприклад, в Дзеркальній галереї Версальського палацу досі зберігаються 43 люстри з богемського скла, встановлені в кінці XVIII століття. 

З 1720-х років майстри активно використовували егломізе, техніку міжскляного сріблення і позолочення за допомогою фольги. Вони створювали неймовірні витвори, декоровані золотими й срібними картинами. Тоді на зміну пишним діамантовим граням прийшло тонке гравіювання в поєднанні з розписом шварцлотом (чорною фарбою, що спікається) і золотом.

У XIX столітті промислова революція змінила виробництво богемського скла. Механізація дозволила збільшити обсяги продукції, що випускається, зберігши при цьому її високу якість. У цей період богемське скло стало доступнішим для середнього класу, хоча елітні вироби продовжували виготовлятися вручну. Однією з ключових фігур цього часу був Людвіг Мозер, засновник компанії Moser, яка прославилася своїми кольоровими кришталевими виробами з емалевим розписом.

Богемське скло XIX століття також відрізнялося різноманітністю стилів: від неокласицизму до модерну. Майстри експериментували з різними техніками, як-от багатошарове скло і матування – це надавало виробам унікальний вигляд. 

XX століття принесло для скляної промисловості Богемії як труднощі, так і нові можливості. У першій половині століття дві світові війни та економічні кризи ускладнили виробництво. Після Другої світової війни Чехословаччина опинилася під впливом комуністичної партії, що призвело до націоналізації скляних мануфактур. Попри це, богемське скло продовжувало розвиватися, хоча акцент змістився на масове виробництво. У 1990-х роках інтерес до традиційного ремесла почав відроджуватись.

Сьогодні богемське скло залишається важливою частиною культурної спадщини Чехії. Компанії, такі як Moser, Rückl, Preciosa і Caesar Crystal, продовжують традиції скляного виробництва, поєднуючи їх з сучасними технологіями.

Безліч цікавих виробів зі скла та кришталю представлені на сайті Віоліті.