Цікава знахідка на горищі: у Луцьку реставрують ікону XVII століття

У квітні 2024 року до Музею волинської ікони передали унікальну реліквію – ікону «Христос Вседержитель». Експерти датують її XVII століттям. 

Згідно із заявою музейників, пам’ятку подарували установі шанувальники мистецтва. Вони знайшли багато релігійних предметів на горищі новопридбаної сільської хати поблизу Луцька. Всі речі перебували в дуже занедбаному, забрудненому стані.

Лариса Обухович, завідувачка сектору реставрації, зазначила, що в основі з дощок у нижній частині ікони розташовані три наскрізні отвори. Ймовірно, їх зробили у ХІХ столітті. Останній раз реставраторка бачила подібні отвори близько 30 років тому, коли відновлювала ікону авторства Йова Кондзелевича «Спас (на веселці)» зі Свято-Троїцької церкви села Городище. 

Яку функцію вони виконували точно невідомо. Священник Іван Дутка вважає, що ці пробоїни могли слугувати для кріплення образу до спускного механізму. У ХІХ столітті під час обряду вінчання, коли читали молитви до Богородиці, «дівочу» ікону спускали. Наречена підходила до неї та чіпляла стрічки.

Лариса Обухович планує закрити отвори дерев’яними вставками. Зверху вона нанесе ґрунтовий шар левкас, вирівняє й затонує поверхню. Реставраторка повідомила, що одяг Ісуса Христа, колись був позолоченим. Але, на жаль, в якийсь момент історії його «змили до білого левкасу». Певно, деякі позолочені елементи майстер покрив прозорими кольоровими лаками, які створювали ефект дорогоцінного каміння.

Довкола одягу Христа поверхня була перемальована олійними фарбами. За словами Обухович, для замовлення нового образу необхідні значні кошти. Через бідність волинські церкви мусили перемальовувати, поновлювати старовинні ікони, адже з часом зображення втрачало своє забарвлення й стиралося. Крім того, перед кожним Великоднем образи мили содою чи навіть розчинником. 

Очікується, що реставрація ікони «Христос Вседержитель» займе декілька років.