Не важко здогадатися, звідки походить слово «парфумерія». Адже воно, як і багато подібних термінів, запозичено з французької мови. Й сталося це ще у XVIII ст.
«Parfumerie» утворено за допомогою суфікса від «parfumer», яке своєю чергою запозичено з латинської «fumus» — «дим». Італійці називали «парфумом» пахощі, які застосовували для обкурювання приміщень, що, на їхню думку, захищало оселі від злих духів. Тобто першочергово ці «пахощі» мали ритуальний зміст.
Міжнародний музей парфумерії
А вже у Франції під словом «парфумерія» почали розуміти всілякі пахучі вироби, які використовуються з гігієнічною та косметичною метою. Зазвичай це були рідкі або масляні розчини летючі ароматичні речовини. Їх розчиняли за допомогою спирту, суміш спирту й води. Для парфумерних композицій також використовували очищені рослинні олії без запаху.
Якщо звернутися до археологічних джерел, то перші згадки про використання рослин і їх ароматів для лікування людей, оздоблення приміщення, зафіксовані ще понад 20 тисяч років тому. Дослідники побачили їх в наскельних зображеннях печер Ласко, Франція.
Міжнародний музей парфумерії
Перший керамічний дистилятор, який свідчить про те, що люди вміли виділяти пахучі речовини з рослинної сировини, знайшли близько 5 тисяч років тому. Сьогодні його можна побачити у музеї Тазіла, Пакистан.
Цілющі властивості рослинних запахів також були «задокументовані» в минулому. Й найдавніше свідчення цього — шумерська клинописна табличка, датована V тисячоліттям до н. е. Там йдеться про смолу дерев, чебрець та мирт.
Міжнародний музей парфумерії
Сьогодні ми не можемо однозначно сказати, що парфумерія XXI ст. розкрила нові горизонти. Парфумерні бренди наразі працюють швидше на кількість, а не на якість. Вони випускають парфуми по декілька на рік, працюючи задля високого рівня продажів. Й це відбувається не шляхом створення унікальних нових ароматів, а, скоріше, «підкупають» їхньою новизною.
Джерело: museesdegrasse.com
