Макі-е: тисячолітнє японське мистецтво, що дивує навіть сьогодні

Макі-е має більш ніж тисячолітню історію і прославлене в усьому світі. Це, мабуть, один із найвідоміших стилів лакування у світі. 

Роботи макі-е стали бажаним предметом експорту понад 400 років тому, коли багато виробів потрапили до Європи та інших країн світу.

Макі-е (буквально «посипані малюнки») – вишукана техніка декорування лакового посуду і предметів інтер'єру, що виникла в Японії близько 1200 років тому. Макі-е виконується шляхом нанесення лаком малюнків на поверхню виробу тонким пензлем і подальшого посипання лаку золотою пудрою до його застигання, що дає можливість отримати чудовий декор.

Існують різні стилі макі-е: тогідасі макі-е (макі-е з поліруванням), хірамакі-е (плоскі малюнки макі-е) і такамакі-е (рельєфні малюнки макі-е). 

Однією з найскладніших вважається техніка Чінкін (золота інкрустація). Візерунок на лакованій поверхні гравіюють спеціальними різцями, надають колір малюнку шляхом нанесення на сліди різця додаткового шару лаку та інкрустації сусальним золотом або посипання золотим порошком.

Макі-е – це багата техніка створення блискучих золотих і срібних візерунків на лаковій основі, яка часто використовується в поєднанні з іншими декоративними техніками, такими як інкрустація перламутром (раден), інкрустація металом (гіомон), інкрустація яєчною шкаралупою (ранкаку).

1) Спочатку малюнок покривається шаром лаку.

2) Потім поверх лаку посипають золотий або срібний порошок.

3) Після цього наноситься верхній шар лаку, який потім полірується для виявлення малюнка.

4) У фіналі виріб полірується порошком з оленячих рогів до ідеального глянцю.

В Японії традиційно сімейний бізнес передавався від батька до сина, а від сина вже до його дітей. Після завершення Другої світової війни, старі традиції та устої починають відходити в минуле. Післявоєнне суспільство стає більш вільним, завдяки привнесеного американцями західного стилю життя.

Наприкінці 1990-х і на початку 2000-х мистецтво макі-е переживає спад, тому що сучасне молоде покоління мало цікавиться традиційними ремеслами Японії, а старі майстри змушені співпрацювати з великими компаніями з виробництва письмового приладдя, посуду, декоративних меблів, а також з художніми галереями. 

Попри всі труднощі, в останні кілька років популярність і інтерес до макі-е почав трохи зростати, завдяки соціальним мережам і популяризації японської культури серед іноземної молоді.