Історія перших ручок з піпеточною системою заправки: період з 1900 по 1915 рік

Першу відому ручку, яка використовувала гумовий рукав (піпетку) в системі заправлення, запатентувала у 1901 році Conklin Pen Manufacturing Co. під назвою «серпоподібний наповнювач» (Crescent Filler). Її розробив власник і засновник компанії Рой Конклін. 

Серпоподібний наповнювач базувався на створенні особливої притискної планки, до якої було приварено металеву арку серпоподібної форми (звідси і назва, дана системі її винахідником). Дужка виступає з корпусу ручки через бічний проріз, виконаний на корпусі ручки. Натискаючи на арку, ви можете безпосередньо стиснути резервуар і, таким чином, швидко і легко заправити ручку чорнилом.

Щоб уникнути випадкового натискання на серпоподібний наповнювач, ручки також оснащували кільцевим запобіжником, який вставляли в проріз під дужкою, так він фіксував кнопку зовні ручки. За необхідності заправити ручку чорнилом достатньо було повернути кільце, зрізане з одного боку, щоб привести положення зрізу у відповідність із прорізом, щоб кнопка-серп могла опуститися.

Система була дуже простою та ефективною, а також забезпечувала краще заправлення, ніж пізніша важільна система, оскільки гумовий рукав можна було повністю стиснути. Однак, незважаючи на технічну перевагу, виступ кнопки-серпа з корпусу ручки був вельми непривабливий з естетичного погляду, і це змусило виробників вигадувати нові системи заправки ручок.

У 1910 році Waterman Pen Co. створює «рукавний наповнювач» (Sleeve filler), ще його називають «наповнювач для великого пальця». Ця система заправки ґрунтується на русі секції, яка надіта на корпус ручки, щоб приховати великий отвір, який зроблено на одній з його сторін. Шляхом переміщення секції, що захищає отвір, забезпечується прямий доступ до притискної планки (на якій зазвичай монтується піднята кнопка відповідно до отвору), яку, таким чином, можна натискати кінчиками пальців.

Однак наявність секції, що охоплює корпус ручки біля отвору, робить розміри корпусу неоднорідними, що має не дуже приємний вигляд з естетичної точки зору. Крім того, механічна складність ручки та її загальна крихкість значно зросли, оскільки ручки того періоду виготовляли з ебоніту – матеріалу, який є малостійким до механічних впливів. З цієї причини ця система заправки мала невелике поширення і незабаром від неї відмовилися.

У 1913 році Waterman Pen Co. створюють ручку із системою заправки «монета» (Coin filler). Вона схожа на попередню систему заправки «рукавний наповнювач» (Sleeve filler), у якій замість кнопки необхідно натискати безпосередньо на саму планку за допомогою монети, жетона або схожого предмета.

Непрактичність системи наповнення призвела до скасування її виробництва менш ніж за рік, що робить ці ручки доволі рідкісними. Але ще більш рідкісними і затребуваними серед колекціонерів є самі монети, що поставляються разом з ручкою, оскільки більша частина з них була загублена.

У 1914 році на ринку пір'яних ручок було представлено важільну систему заправки (Lever filler), розроблену і запатентовану В.А. Шиффером ще у 1908 році, до відкриття самої компанії Sheaffer Pen Company, яке відбулося тільки 1 січня 1913 року. По суті, це була звичайна піпетка, чорнило надходило в гумовий мішечок під час натискання важеля – проста система, швидка і надійна. Ця система заправки є найпопулярнішою серед старовинних ручок, і протримається на ринку канцтоварів до кінця 1940-х років. Її використовувала більшість виробників: Waterman, Sheaffer, Swan, Wahl Eversharp, Conway Stewart, Pilot, Conklin, Moore та інші.

Важіль (1) переміщається навколо нерухомого шарніра, який встановлено в корпусі ручки. Під час підйому одного кінця важеля інший опускається вниз і стискає гумовий мішечок (2) усередині за допомогою металевої пластини (3), який таким чином створює вакуум. Під час натискання важеля назад гумовий мішечок набуває колишньої форми і всмоктує чорнило. Мішечок допомагає запобігти витоку чорнила, зменшуючи підвищений тиск, що спричинено більш високими температурами. Єдиним недоліком є те, що гумовий мішечок має тенденцію тверднути впродовж 5–10 років і його необхідно змінювати на новий.

Сьогодні пір'яні ручки з важільною системою заправки можна зустріти на спеціалізованих аукціонах і ярмарках, а також сучасні моделі є у Conway Stewart і Conklin. Інші ж виробники вкрай рідко випускають подібні ручки – зазвичай вони входять до лімітованих серій.