Лот, за яким у розділі «Букіністика» слідкує вже кілька десятків людей, має не лише історичну цінність, а й прикладне значення. «Сьпіваник Українських Січових Стрільців» видали у 1918 році задля піднесення бойового духу сучасників. Сталося так, що надруковані там пісні неабияк підтримують у важкі часи і нащадків.
Збірка була надрукована у Відні. Підготували та видали її зусиллями мистецького відділення УСС, відомого як Артистична горстка.
«Знак Артистичної горстки». Малюнок Юліана Крайківського, 1916 рік. Поштова листівка, продана 3 роки тому на Віоліті за 1511 грн
@Ingmar1 / violity.com
Книга має обсяг 128 сторінок і містить нотні записи 83 пісень, серед яких козацькі, рекрутські, стрілецькі, історичні та навіть жартівливі. Зустрічаються твори як авторські, так і народні.
Відкриває збірку твір Павла Чубинського та Миколи Вербицького, нині відомий всьому світу в ролі офіційного гімну України, а під номером 4 надрукована «Ой, у лузі червона калина»– всього через чотири роки після свого найпершого релізу.
Вважається, що у 1914-му «Калину...» написав український поет і театральний діяч Степан Миколайович Чарнецький за мотивами народної козацької пісні XVII століття «Розлилися круті бережечки».
Упорядником виступив видатний український педагог, теоретик і практик фізичного виховання Іван Миколайович Боберський (1873–1947). У післямові наприкінці видання він написав про добровольців: «З піснею на устах пробивалися через гори, переходили ріки, спішили яругами і низинами серед студінь і спеку. Ступали до бою, щоб перемогти свавілля і несправедливість, а здобути свободу». Закінчується текст Боберського підписом: «25.XI.1917. П'ять днів по проголошенню України республікою».
Опис від продавця: «Усі зошити блока тримаються міцно. Кришка задньої обкладинки тримається на матерії корінця. На деяких сторінках присутні плями та вади. Усі сторінки у наявності, без втрат».
Стати власником цього надзвичайного букіністичного артефакту можна навіть без авторизації й торгів – просто натиснувши кнопку «Купити».
