Шедевр меблевого мистецтва XIX століття: секретер Вінценца Гефеле зі 105 потайними шухлядами

Вінценц Гефеле (1820–1892) народився у Відні. Його батько Вінценц Гефеле-старший служив теслею з фортифікації при імператорському дворі. Як і його батько, Вінценц Гефеле вирішив працювати з деревом і стати столяром. Підлітком він навчався у батька, а в 1840 склав іспит на посаду майстра в Гільдії червонодеревників.

Щоб стати майстром столярної справи, кожен тесля повинен був створити виріб, що демонструє його майстерність. Спочатку було необхідно намалювати креслення задуманої роботи і представити його на розгляд гільдії. Якщо креслення схвалили, кандидат міг братися за роботу.

Вінценц ставив перед собою високі цілі і хотів довести членам гільдії, що його знання і навички перевершують будь-якого іншого майстра. Він вирішив виготовити секретер у стилі бідермаєр зі 105 потайними шухлядами, над яким йому довелося працювати майже 18 місяців.

Секретер мав висоту 157 см, ширину 110 см і глибину 67 см, і був виготовлений з горіха, шпону хвойних і листяних порід. Інтер'єр секретера Гефеле прикрасив інкрустацією маркетрі та дзеркальними вставками в центральній обертовій шухляді з потайними відділеннями.

Основні типи потаємних відділень у секретерах

Центральна обертова секція приховувала за дзеркалом 15 маленьких шухлядок. Дві бічні шухляди-колони можна було вийняти після натискання на прихований важіль, і в них ховалося по 3 маленькі висувні шухлядки. На додаток, у секретері над колонами були заховані 2 середні шухляди, які опускалися після натискання потайної кнопки.

Особливістю даного секретера є надзвичайно складний механізм складання та розсування. Внутрішні шухляди влаштовані таким чином, що не мають ні ручок, ні замків – їх можна відкрити лише натисканням на приховані кнопки.

У XIX столітті подібні меблі з потайними шухлядами й відділеннями мали величезну популярність. Більшість червонодеревників тримали опис і креслення конструкції таких меблів у суворій таємниці.

Але Вінценц Гефеле вчинив інакше – він залишив креслення і записи з описом роботи механізмів свого секретера, там також було дано докладні інструкції, які дають змогу знайти всі 105 прихованих шухлядок. Ці папери мали послужити своєрідним посібником для майбутніх власників секретера, і за необхідності дати змогу провести будь-який ремонт.

За задумом Гефеле, секретер мав використовуватися не для зберігання речей, а для демонстрації своїх численних функцій, потайних шухляд і відділень.

Готовий секретер був представлений гільдії червонодеревників і завоював увагу найвимогливіших і найдосвідченіших майстрів. За складністю конструкції секретер Гефеле більше нагадував не предмет меблів, а швейцарський годинник, оскільки в ньому було заховано безліч різних механізмів.

Наприклад, якщо засунути в бік стільниці лоток із монетами і підняти кришку секретера, то монети потраплять у нижню велику шухляду. Корисна функція, якщо під час перерахунку монет вас хтось потурбував і вам потрібно швидко заховати своє золото від сторонніх очей.

Сьогодні секретер Вінценца Гефеле перебуває в експозиції Музею прикладного мистецтва у Відні (MAK). У 2016 році механізм секретера був повністю відремонтований реставратором меблів MAK Йоганнесом Ранахером, який під час своєї роботи використовував записи і креслення Гефеле. Подивіться демонстрацію роботи всіх прихованих механізмів цього дивовижного витвору меблевого мистецтва: