На території Гани живе народ ашанті, який заснував у XVII столітті державу Ашанті, що проіснувала до британського завоювання у 1902 році. У 1930-х роках державність Ашанті була формально відновлена, проте влада фактично належала британському губернатору. Після утворення Республіки Гана у 1957 році територія Ашанті стала областю країни.
Найвідоміші артефакти ашанті – старовинні важки, відомі як абраммуо (abrammuo). Такі важки можна побачити у найбільших музеях світу, представлені тут екземпляри зберігаються в Інституті мистецтв Чикаго. Подібними важками крім ашанті користувалися інші народи етнічної групи аканів, які досі мешкають у Гані та на сході Кот-д'Івуару. Дослідники вважають, що у XIV–XX ст. було відлито близько 4 млн. абраммуо.
Найдавніші знахідки мають абстрактні візерунки або символи, запозичені у північноафриканських ісламських спільнот. Важки, виготовлені майстрами ХІХ–ХХ ст. були більш складними, зображали людей та тварин. Торговці носили із собою комплекти, що налічували до сотні важків, кожен учасник угоди користувався власним набором.
Абраммуо нерідко ілюструють різні приказки ашанті. Так, важок із зображенням риби пов'язаний з приказкою: «Сом у струмку гладшає на благо крокодила». Це означає, що господар залишиться у виграші, якщо його слуга досягне успіху. Деякі важки комбінуються та «розповідають» довші приказки. У сім'ях ашанті абраммуо передавали дітям та онукам. Їх носили як амулети і дарували на честь важливих подій.
Відливали важки таким чином. Майстер формував модель із воску та покривав її товстим шаром глини. При нагріванні віск витікав з отвору, і у вільний простір заливали розплавлений метал. Після охолодження глину розбивали на шматки, вивільняючи фігурку. Іноді в глині запікали великих комах, мушлі, клешні крабів та інші дрібні предмети, які швидко згоряли всередині.
Джерела:
artic.edu
