Музей Вікторії та Альберта в Лондоні славиться своїми визначними зібраннями предметів декоративного мистецтва. Прикладом, колекція віял, завезених в Європу зі Сходу у XVII столітті, стали не тільки предметами моди, але й витворами мистецтва, відображаючи витонченість та майстерність своїх творців.
Перші віяла потрапили до Європи завдяки торгівлі з Азією. Вони швидко здобули популярність серед європейської знаті як символ розкоші та статусу. Європейські майстри почали виготовляти власні віяла, використовуючи шовк, шкіру та пергамент. Для декорування використовувався перламутр, розписи або гравіювання. Деякий час були в моді віяла з дзеркальцями посередині.
В епоху рококо віяло перетворилося на витончену іграшку, знаряддя флірту й продуманого жіночого кокетства. На додаток — воно стало доступним і представницям буржуазії. Однак уміння правильно користуватися віялом було як і раніше притаманне тільки аристократкам.
З виникненням моди на китайську порцеляну віяла стали розписувати сценами з життя китайських володарів та їх придворних. Надзвичайно популярними були дуже дорогі імпортні віяла з Китаю.
У XIX столітті «мова віяла» втратила своє значення, проте воно як і раніше вважалося улюбленим жіночим аксесуаром. Саме в XIX столітті віяла стали виготовлятися не тільки з традиційних матеріалів, але і зі страусового пір'я.
Серед експонатів музею є віяла, що належали відомим жінкам першої половини XX століття. Прикладом, британської актриси Етель Гріффіс. У колекції також представлені віяла, що тримали в руках відомі актриси Ольга Ліндо, Джулія Нельсон та Марі Лор. Ці жінки були зірками свого часу, і їхні аксесуари використовувалися як частина театральних костюмів.
Колекція віял у музеї Вікторії та Альберта є свідками історії, відображаючи смак і стиль своїх власників. Вони залишаються незмінними символами краси та мистецтва.
vam.ac.uk
Джерело: vam.ac.uk
