В минулі сторіччя Боже ім’я можна було побачити не лише в Біблії. В XVI–XVII сторіччях воно часто з’являлося на монетах. Наприклад, у Швейцарії впродовж багатьох років карбували золоті монети з латинським написом Benedictus Sit Iehova Deus, що в перекладі означає «Нехай Бог Єгова буде прославлений», а на деяких данських та шведських монетах карбували Тетраграмматон (Тетраграму) – Ім’я Бога, написане на давньоєврейській мові, яке складається з чотирьох літер. Загалом, впродовж кількох століть Боже ім’я латинською чи єврейською мовами з’являлось на понад тисячі різних монет, медалей чи жетонів.
Coin of 6 ducats, Bern, 1796. Gold. HMZ 2,207g. Inscription: RESPUBLICA BERNENSIS - BENEDICTUS SIT IEHOVA DEUS. VI DUCAT 1796
Чому карбували Боже ім’я?
Чому ж Боже ім’я стали так часто карбувати на монетах, як видно із зображень на цих сторінках? Релігійна реформація XVI сторіччя викликала цілий ряд війн в Європі – як міжусобних, так і міжнародних. На початку XVI століття в Західній Європі точилися війни між римо-католиками і протестантськими реформаторами. Кілька провінцій, які належали Іспанії, відділились від панівної на той час римо-католицької церкви та приєднались до реформатської. Через це розгорілась релігійна громадянська війна.
Тож монети і зображення на них почали використовувати, аби показати, що Бог підтримує ту чи іншу сторону.
Як вживали Боже ім’я?
Монетники карбували Боже ім’я у вигляді чотирьох єврейських літер, відомих як тетраграма. Ці літери перекладаються українською як ЙГВГ. Звичайно, ані майстер, ані звичайна людина не могли читати єврейською. Отже, коли тетраграму копіювали багато разів, чотири єврейські літери Божого імені писали по-різному.
Швеція випустила монету з Божим ім’ям приблизно у 1568 році, Шотландія — у 1591. Коло 1600 року шведський король Карл IX почав карбувати на монетах Боже ім’я в різних формах: Ihehova, Iehova та Iehovah.
Деякі монети були справжнім витвором мистецтва. Виготовляли їх із золота, а вартість однієї такої монети становила платню за чотири місяці важкої фізичної праці.
Коли, в средні веки, християнські книжники перекладали Біблію з давнього масоретського тексту, вони переклали Тетраграму у двох вариантах: «Єгова» та «Яхве», чому слугувала приблизність перекладу транслітерації на англійську — YHWH. Дуже часто нумизматичні аукционні каталоги, описують ці монети з Тетраграмою як «Єгова-таллери», або «монети Єгови». До нас дійшло понад 60 видів таких монет, котрі були в обігу за часів короля Данії та Норвегії Кристіана IV, який правив з 1588 по 1648 рік. У середині XVII сторіччя «монети Єгови» почали карбувати також у Польщі та Швейцарії. Їх можна було побачити і в Німеччині.
Під час Тридцятирічної війни, яка почалася на релігійному грунті і тривала в Європі з 1618 по 1648 роки, цих монет стало ще більше. Після перемоги в битві при Брейтенфельді у 1631 році шведський король Густав ІІ Адольф карбував монету з зображенням тетраграми. Їх виробляли в таких містах, як Вюрцбург, Майнц, Фюрт та Ерфурт. Приблизно в той самий час князівства, які були в союзі зі шведською короною, також почали карбувати монети з зображенням Божого і’мя.
Навіть через 150 років після закінчення жахливої Тридцятирічної війни Боже ім’я і далі з’являлось на монетах, медалях та жетонах. Їх чеканили в Австрії, Мексиці, Росії, Франції та інших країнах. Але до початку XVIII сторіччя Боже ім’я стали карбувати все рідше і рідше. Зрештою, воно майже повністю зникло зі штампів для карбування.
Навіть через 150 років після закінчення жахливої Тридцятирічної війни Боже ім’я і далі з’являлось на монетах, медалях та жетонах. Їх чеканили в Австрії, Мексиці, Росії, Франції та інших країнах. Але до початку XVIII сторіччя Боже ім’я стали карбувати все рідше і рідше. Зрештою, воно майже повністю зникло зі штампів для карбування.
Тетраграма
Тетраграмато́н (тетраграма) (грец. τετραγράμματον, від грец. τετρα, «чотири», та γράμμα, «літера») — чотирилітерне І’мя , яке вважається особистим ім’ям Бога, на відміну від інших імен-епітетів Бога. Латинськими літерами тетраграма позначається як IHVH або YHWH або JHWH. Ця комбінація з чотирьох літер зустрічається в Біблії близько 7000 разів.
Чотири літери тетраграми (יהוה) в українській мові можна передати приголосними ЙГВГ. У давньоєврейській мові голосні літери не передавалися на письмі, тому тетраграма не містить голосних літер. Люди, які розмовляли давньоєврейською, при читанні легко підставляли у слова голосні звуки. Тому рукописи, не допомагають визначити, як єврейською вимовлялося Боже ім’я. Дехто вважає, що воно вимовлялося «Ягве», а дехто пропонує інші варіанти. Ніхто не знає, як саме у давнину Божі служителі вимовляли це ім’я єврейською мовою. Найбільш поширені в світі форми написання Божого імені «Iehouah» (переклад Вільяма Тиндалья (Тиндейла) 1530р), «Iehovah» (1612 року Генрі Ейнсворт), «Jehovah» (1639р у переглянутій праці Генрі Ейнсворта). У 1930 році Е. Ф. Кіркпатрік висловив думку стосовно використання форми «Jehovah». Він сказав: «Сучасні знавці граматики наполягають на тому, що ім’я слід читати як “Yahveh” або “Yahaveh”; однак форма JEHOVAH глибоко вкоренилась в англійській мові, і важливе значення має не точна вимова, а визнання того, що це — Власне Ім’я.
В українському перекладі використано форму «Єгова» з огляду на те, що вона загальновідома і вживається в українській мові принаймні з першої половини XVII століття. Боже ім’я у цій формі вживали такі перекладачі і письменники, як М. Драгоманов, П. Загребельний, П. Куліш, І. Огієнко, М. Старицький, Леся Українка, І. Франко, Г. Хоткевич, Т. Шевченко та інші.
Розглянемо деякі з таких монет більш детально:
Данія
На аверсі Датськї 20-скіллінгової монети 1644 р. зображено Королівську монограму з короною Крістиана IV – цифра 4, доповнюється літерою «С», початковою літерою ім’я Короля.На реверсі зображено Тетраграму і легенду латиною: IUSTUS IUDEX, що перекладається – «Єгова – справедливий суддя»
Крістіан IV є одним з найбільш відомих данських монархів. Його правління почалось у 1588 і закінчилось у 1648 році. Його мюнцмейстра звали Альберт Діоніс, він був єврей-сефард за походженням. Одним із нащадків тих, хто був вимушений залишити Іспанію та Португалію у 1492 році через Альгамбрський декрет.
На аверсі золотого дуката 1645 року зображено Короля Крістіана IV з короною на голові та скипетром і державою в руках – символами королівської влади
20 скіллінгів 1644 року
2 марки 1646 року. Срібло
Данська грошова система з XVI до початку XIX ст. включала наступні грошові одиниці: пенінг, скілінг, марку та дукат. 12 пенінгів були еквівалентні 1 скілінгу. 1 марка дорівнювала 16 скілінгам і 12 марок дорівнювали одному дукату. Перші данські монети з зображенням Тетраграми з’явились у 1644 р. Це були монети в 4 скілінги, 1 марку, 20 скіллінгів та 2 марки. Всі вони були викарбувані зі срібла 0,593 проби, крім 4 скіллінгів, проба срібла в яких була 0,250.
Також у 1644 році були карбовані монети з золота 0,979 проби номіналами в ½, 1, 2 дукати. Монети в чверть дуката з золота тієї ж проби зявилися лише у 1646 році й були викарбувані на монетному дворі Копенгагена. Однак не всі монети були карбовані в Копенгагені: всі монети номіналом в 1 марку в період з 1644 до 1647 карбували в Християнії, пізніше перейменованій спочатку в Кристиянію, а потім в Осло. В цей же час монети номіналом в 1 дукат 1644, 1645 та 1646 років карбувалися в Глюкштадті (сучасна Німеччина). Відповідно до записів Монетного двору, монети номіналом в 1 дукат у 1644, 1645 и 1648 роках карбували також і у Копенгагені.
Досі немає точного розуміння, чому Кристіан IV обравТетраграму як найбільш помітний елемент на монетах, карбованих впродовж останніх чотирьох свого правліния. Можливо, частково під впливом свого Головного мюнцмейстра єврейського походження.
За іншою легендою, король вважав ці літери за свого роду талісман або символ удачі, який допоміг йому перемогти Швецію у дворічній Кальмарській війні, яка завершилася у 1613 році. Після цієї перемоги Король наказав, щоб Тетраграма була основним елементом на фасадах всіх церков і нових будівель впродовж його правління. Написи все ще видно на багатьох таких спорудах, що зберіглися, таких, як Кругла вежа в Латинському кварталі Копенгагена, побудована у 1637 році, та обсерваторія.
Rundetaarn.dk
Монети Кристіана IV с Тетраграмою карбували в період з 1644 по 1648 роки. В наш час відомі 26 вариантів різних комбінацій дат, номіналів, монетних дворів та штемпелів. В дизайні аверсів срібних монет домінує Королівська монограма, увінчана короною, яка складається з цифри 4 і літери «С», початкової в імені Короля. На аверсах всіх номіналів золотих дукатів зображений Король з короною на голові, який тримає скипетр і державу, символи Королівської влади. Дизайн реверса для всіх номіналів однаковий: в центрі расташовано Тетраграма. Зверху і знизу легенда: IUSTUS IUDEX, що означає – «Єгова – справедливейший суддя».
Швеція
Перше зображення Тетраграми на Шведських монетах датується 1568 роком, за 76 років до появи на данських монетах. Воно з’явилося на першій щведській золотій монеті Ungyersk gyllen («Угорський золотий»). Монета була викарбувана як варіант данського гульдинера з золота пробю у 23 карати (24 карати – чисте золото) в кількості 5032 штуки.
На аверсі – портрет Еріка XIV, що правив з 1560 до 1568 року, з лавровим вінком на голові, на реверсі – тетраграма, яка є першим словом в латиномовному девізі Еріка XIV: Jehovah dat cui vult, що значить «Єгова подає тому, кому він бажає». Цей девіз вказує на те, що Ерік XIV був першим шведським королем, від якого пішло право спадкування трону. Він отримав це право від Бога, а не від Мурастена, як отримували королі Швеції до нього.
Му́расте́н (швед. Mora sten – мурський камінь, камінь з Мури) – священний камінь на лугу Мура поблизу Уппсали, на якому в давнину обирались шведскі конунги.
Крім Еріка XIV, Тетраграма з’являється також на монетах трьох його наступників: Карла IX з відомими датами карбування з 1599 до 1603 року, ще як Герцога, і з 1604 до 1611 року, вже як Короля Швеції; Густава II Адольфа – мабуть, найвідомішого з усіх шведських королів, відомого як «Північний Лев», в період з 1615 до 1626; Юхана, Герцога Естергйотландского, з 1613 до 1626. Як у старшого брата Еріка XIV, девіз Карла IX також містив імя Єгови: Jehovah solatium meum – «Я вірю в Єгову».
В той період Шведська грошова система включала ере, марку (рівну 8 ере), далер (попередник американського долара рівний 32 ере) і риксдалер (рівний 96 ере).
Перша Шведська золота монета, так званий «Угорський золотий», карбована 1568 р. На аверсі – портрет Еріка XIV c лавровим вінком на голові, на реверсі – тетраграма
На аверсі 1/2 далера 1599 р. Герцога Карла (Швеція ) зображено герб між цифрами дати, в той час, як на реверсі – Тетраграма в короні
На аверсі 1 срібного далера 1601 року зображений Герцог Карл (Швеція) над гербом, увінчаним короною
2 марки 1605 Короля Карла IX
На аверсі цих 6 марок 1609 року знову з’являється Тетраграма, оточена короною над бюстом Карла IX в короні з мечем і щитом, на якому зображено Герб Королівства Швеція, Рода Васа
На аверсі 20 марок 1606 року Короля Швеції Карла IX зображено Тетраграму, оточену короною, над фигурою Короля з лавровим вінком на голові, в обладунках, тримаючого меч і державу. На реверсі – Герб Королівства Швеція, оточений 15-тю малими і 14-тю великими гербами Шведських провінцій
Ця монета в 4 марки 1606 року Короля Швеції Карла IX схожа на одноталерову монету карбовану ним же, коли він ще був Герцогом
На аверсі більш пізніх 20 марок 1608 року Короля Швеції Карла IX зображено Тетраграму, оточену короною, над фігурою Короля з короною на голові, в обладунках, тримаючого меч і державу
В наш час івдомо більше 66 вариантів комбінацій номіналів, монетних дворів, дат, штемпельних пар монет с Тетраграмою, включаючих в себе ½ і 2 ере, ½, 2, 4, 6, 8, 10 і 20 марок, ½ і 1 далер та риксдалер. Більшість монет була викарбувана в Стокгольмі, деякі карбувались в Гетеборзі, Вадстені та Содеркопинзі.
На аверсі 2 марок 1618 року Короля Швеції Густава II Адольфа зображено Тетраграму, оточену короною, над бюстом Короля з короною на голові, в обладунках, тримаючого скіпетр і державу. На реверсі – Герб Королівства Швеція з Короною над ним
Золоті кліппи
Серед Шведських монет є дві дуже незвичні золоті монети квадратної форми, які називають «кліппами» (від швед. klippe — різати ножицями), оскільки вони були просто вирізані з листів золота з метою економії часу. Ці дві клиппи з Тетраграмою були зроблені з золота 0,870 проби: одна з них – рідкісна кліппа Карла IX 1612 року номіналом в 5 марок і 10-марочна кліппа 1626 року Густава II Адольфа.
Колекціонування цих монет може виявитися дуже нелегкою задачею.
Можна легко знайти більшість срібних монет в низькому рівні збереження, чого не можна сказати про золоті монети: їх дуже важко знайти в будь-якій якості, а ще важче придбати. Але є ще такі золоті монети, які зазвичай ви можете побачити лише в музейних колекціях, таких як Національні музеї Копенгагена і Стокгольма.
•Рідкісна золота 10-марочная кліппа Густава II Адольфа, датована 1626 р.
Інші появи Тетраграми на монетах Європи
Хоча в цій статті розглядалися саме монети Данії та Швеції, подальші пошуки показали, що Тетраграма з'являлася у XVII столітті на медальних подвійних шауталлерах Голландії. На додачу до цього, Тетраграма присутня і на дукатах та талерах, викарбуваних в XVII столітті в таких містах і землях Німеччини, як Ерфурт, Нюрнберг, Гессен-Кассель і Саксонія.
Вайденбаумталер (нім. Weidenbaumtaler — «Вербний талер») — назва монет талервого типу ландграфів Гессен-Кассельського Вільгельма V (1627—1637) і Вільгельма VІ (1637—1663).
Їх відмінною рисою є зображення дерева, що згинається під поривом штормового вітру, на реверсі. Кругова легенда з латинським написом IEHOVA VOLENTE HUMILIS LEVABOR означає «Волею Єгови буду піднесений». Малюнок мав символічне значення, позначаючи руйнування Тридцятирічної війни, яка в Гессені носила братовбивчий характер, бо між собою билися війська двох споріднених держав: Гессен-Дармштадта і Гессен-Касселя. Сонце з написом «Єгова» на івриті, а також круговий напис носили життєстверджуючий характер.
В нумізматичній літературі існує декілька припущень відносно зображеного дерева. Більшість нумізматів пишуть,що це пальма, що символізує силу і міць держави, яку в народі прозвали вербою. Також існує думка, що медальєр, який ніколи не бачив пальми, відпочатку зобразив вербу.
Існує багато різновидів вайденбаумталера. На перших (1627—1634) аверс містить гербовий щит, на наступних — гессенського лева. Напис реверса варіюється: або DEO, або IEHOVA. Також на монетах є і незначні відмінності (кількість будинків на задньому фоні відносно дерева, росташування цифр року тощо). Також існують подвійні вайденбаумталери.
За своєю суттю вони є рейхсталерами, які згідно з ауксбургським монетним уставом, мають містити 1⁄9 кельнської марки чистого срібла. Це відповідало 29,23 г срібла 889-й проби, або 25,98 г чистого срібла.
Вайденбаумталер 1636 року
Є також дуже цікава англомовна книга з цієї тематики: Saul B. Needleman, PH.D. "Use of God's Name Jehovah on Coins, Medals, Tokens and Jetons"(«Використання імені Бога Єгови на монетаж, медалях, токенах і жетонах»). В розділі по Данії вона описує 78 предметів, в розділі по Швеції – 218. Навіть в розділі по росії описуються дві коронаційні медалі, точніше одну й ту саму медаль, карбовану в різних металах.
Carl (IX) Regency Period Daler 1599, Stockholm mint
Carl IX 4 Mark 1607
Gustaf II Adolf 1 1/2 Mark 1617
Медаль «Коронація Петра II, 25 лютого 1728»
Медаль «Коронація Петра II, 25 лютого 1728». Гравер А. Шульц
Аверс: ПЕТРЪ • II • IМПЕРАТОРЪ • ИСАМОДЕРЖЕЦЪ • ВСЕРОСIСКИ •
Опис аверса: Погрудний портрет Петра II, повернутий вправо в перуці, увінчаний лавровим вінком, з орденською стрічкою на грудях. На зрізі плеча підпис гравера SCHVLTZ • F • (Шульц виконав)
Реверс: WОТЪ ТЕБЯ • СТѠБѠЮ • ИКЪСЛАВѢ ТВѠЕИ •
Опис реверса: Всередині кругового напису низхідні промені з трикутника з і’мям Бога у вигляді Тетраграми, осяюють постамент, на якому знаходяться імператорські регалії на подушці.
Під обрізом: КОРОНОВАНЪ ВМОСКВЕ | 25 ѲЕВРАЛЯ | 1728
Медаль Георга III
Цікаві також зразки з Британських островів
Медаль Георга III. Медальер T. Kettle
Аверс: Портрет Георга III з лавровим вінком і легенда GOD PROTECTS THE JUSTice (Бог захищає справедливість)
Реверс: Тетраграма в променях, що опускаються на Імперську Корону і легенда: FEAR GOD HONOUR THE KING (Бійся Бога, шануй Короля)
Бронза, діаметр 25 мм
Є також безперечний шедевр у Шотландії
Золота монета в 80 шиллінгів – "Hat Piece" – Джеймса VI (І). Карбована у 1591-1593 роках –до речі, майже відразу після одруження Джеймса з данською принцесою Анною (1589). Девіз: TE SOLVM VEREOR – «лиш Тебе я боюся»
Таким чином, ми бачимо, що Боже ім’я (попри заборону його використання) було широко відоме в Європі і використовувалося, в першу чергу, для легітимізації монархічної влади, адже вся влада – від Бога (Біблія, Римлянам 7:1 «Нехай кожна людина підкоряється тим, хто посідає вищу владу, бо вся влада від Бога і та відносна влада, яку вони мають, саме від нього».
На цьому ґрунті було сформовано так зване Боже право королів – політична та релігійна доктрина королівської політичної легітимності. Концепція ґрунтується на творах середньовічних філософів й теологів, що доводили метафізичну теорію, відповідно до якої король (або королева) заздалегідь є обраним на правління до його народження. «Боже право королів» виникає як метафізичний акт смиренності та підкорення Божій волі. Він стверджує, що монарх не підлягає ніякій земній владі, виходячи з права керувати безпосередньо від Божественного авторитету та Божого мандату. Таким чином, монарх не підпорядковується волі свого народу, аристократії (шляхті) чи будь-кому іншому в державі. Це означає, що лише Божественний авторитет може судити про несправедливість чи праведність монарха, і що будь-яка спроба усунути, позбавити влади чи обмежити його повноваження суперечить Божій волі й може становити вчинок святотатства.
Боже право королів часто виражається у фразі «Божою Милістю», що додається до титулу правлячого монарха.
Теорія Божого права була ключовим елементом офіційної легітимізації багатьох абсолютних монархій.
До Реформації помазаний король був у своїй державі акредитованим вікарієм Божим для світських цілей, проте духовну владу здійснював Папа Римський. Ну а вінцем цього напряму в політичній думці західного середньовіччя стала творчість засновника томізму і систематизатора ортодоксальної схоластики, Фоми Аквінського. Фома вибудував чітку ієрархічну систему: влада Папи – від Бога, влада королів – від Папи. Цей момент надзвичайно важливий для нашого дослідження з таких причин. По-перше, він остаточно закріплює за католицькою церквою і Папою як главою церкви функцію легітимації світської влади. По-друге, він применшує владу світських правителів.
Після Реформації король (королева) став головою і світської і духовної влади в протестантських країнах (головою церкви).
Так під час реформації у Франції, гугеноти, відкинувши владу Папи і католицьку церкву, визнавали лише верховну владу короля, яку ніхто не міг отримати і осудити. Оскільки вже не було контролю з боку Папи, то як і в Англіканській церкві, передбачалось, що повноваження короля стають абсолютними. В теорії божественне, природнє, звичаєве та конституційне право все ще панувало над королем, але, не маючи вищої духовної сили, важко було зрозуміти, як короля можна примусити виконувати ці права, оскільки його нікому не можна було судити, а тим більше позбавляти влади.
Так, на хвилі реформації в кінці XVI століття теорія божественного права виправдовувала абсолютну владу короля як у політичних, так і в духовних питаннях. Генріх VIII оголосив себе Верховним Главою Англійської Церкви і розширив владу короля більше, ніж будь-який з його попередників.
Як політична теорія «боже право» була додатково розроблена Джеймсом VI (1567—1625), і дійшла до реалізації в Англії під час його правління як Джеймса I (1603—1625).
Твори про боже право королів були написані в 1597—1598 роках Джеймсом VI. Хоча в Шотландії завжди була поширена й популярна теорія де монарх вважався «першим серед рівних» й нарівні зі своїм народом. Але його Basilikon Doron — посібник про повноваження короля, що був написаний для виховання його сина Генріха Фредеріка, називає короля «висвяченим для свого народу, отримавши від Бога повноту влади..».
В творах Джеймса «Боже право королів» «божественна теорія королівства» є політичною та релігійною доктриною королівської та політичної легітимності. Він стверджує, що монарх не підлягає ніякій земній владі, випливаючи зі свого права керувати безпосередньо з волі Божої. Таким чином, король не підпорядковується волі свого народу, шляхти чи будь-якого іншого суспільного стану в державі, включаючи (особливо в протестантських країнах) церкву. І тільки Бог може судити несправедливого короля. Вчення передбачає, що будь-яка спроба позбавити короля влади чи обмежити його повноваження суперечить волі Божої і може становити акт святотатства.
Відповідно і зникло Боже ім’я з монет і медалей разом з закінченням ери абсолютних монархій.
Джерела:
Журнал «World coins» 3.01 2011 года. Автор – Ховард М. Берлин «Непроизносимое слово, появляющееся на ранних монетах Дании и Швеции
Saul B. Needleman, PH.D. "Use of God's Name Jehovah on Coins, Medals, Tokens and Jetons"
Фенглер Х., Гироу Г., Унгер В. Словарь нумизмата — М.: Радио и связь, 1993.
Правова система: теорія і практика УДК 340.114(4–15) ХРИСТИЯНСЬКА КОНЦЕПЦІЯ ВЛАДИ ЯК ПЕРШОДЖЕРЕЛО ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИКО-ПРАВОВОЇ ДОКТРИНИ ДОБИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Забзалюк Д.Є.
jw.org «Як Боже ім’я стало відомим»
Журнал «World coins» 3.01 2011 года. Автор – Ховард М. Берлин «Непроизносимое слово, появляющееся на ранних монетах Дании и Швеции
Saul B. Needleman, PH.D. "Use of God's Name Jehovah on Coins, Medals, Tokens and Jetons"
Фенглер Х., Гироу Г., Унгер В. Словарь нумизмата — М.: Радио и связь, 1993.
Правова система: теорія і практика УДК 340.114(4–15) ХРИСТИЯНСЬКА КОНЦЕПЦІЯ ВЛАДИ ЯК ПЕРШОДЖЕРЕЛО ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИКО-ПРАВОВОЇ ДОКТРИНИ ДОБИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Забзалюк Д.Є.
jw.org «Як Боже ім’я стало відомим»
