To participate in discussions you need to log in.
Login
Степан Васильченко.Повна Збірка Творів.Том I.ДВУ.Харків.1929 рік.
Rates:
0
0
Max bid:
0 UAH
0 UAH
Added:
29.05.2025, 20:30
29.05.2025, 20:30
Watching the lot: 4people
Added:
29.05.2025, 20:30
29.05.2025, 20:30
Основний вид ілюстрацій:
Жанр:
Письменник:
Material:
Картон,папір.
Condition:
У цілому в доброму стані.
Більшість сторінок чисті,але на деяких є лисячі цятки.Палітурка має забруднення.Сторінки всі.
Більшість сторінок чисті,але на деяких є лисячі цятки.Палітурка має забруднення.Сторінки всі.
Restoration:
-
Defects:
Відсутній маленький куточок без втрати тексту.
Location:
Ukraine, Kharkiv oblast, Kharkiv
Payment:
Oschadbank
Sending lot to: 
Ukraine
UkraineDelivery:
Nova Poshta (according to the current legislation of the seller's country of residence).
Description:
Степан Васильченко.Повна Збірка Творів.Том І.Державне Видавництво України (ДВУ).1929 рік.314 с.Формат 12 х 17.5 см.
Степан Васильович Васильченко (справжнє прізвище — Панасенко; 27 грудня 1878 (8 січня 1879), м. Ічня, нині Чернігівської області — 11 серпня 1932, Київ) — український письменник і педагог. Батько архітектора та скульптора Юрія Кодака. Криптоніми та псевдоніми: В. П., Вітер, Загородній, Ів. Глеченко, -ко, -ко В. П., Панас Стецько, Степ Вечірній, W-ко, Танасюк Панас, Ф. Темний.
Народився в сім'ї безземельного селянина-шевця в місті Ічня (Борзнянський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія). Навчався 1888—1893 в Ічнянській початковій школі. Два роки готувався до вступу в учительську семінарію. 1895 вступив до Коростишівської учительської семінарії (закінчив 1898). Одержав направлення в однокласну міністерську школу в с. Потоки на Канівщині. Невдовзі переведено до Богуслава. Учителював на Київщині, зокрема 1903 року у с. Карапишах та на Полтавщині. Мав посилений інтерес до народної творчості, до поезії Шевченка, світової класики, — все це сприяло збагаченню життєвого і мистецького досвіду майбутнього письменника.
У часи вчителювання (1898—1904) вів щоденник «Записки вчителя». 19 грудня 1903 (1 січня 1904) уперше надрукував оповідання «Не устоял (Из жизни народного учителя)» в «Киевской газете».
1904 вступив до Глухівського учительського інституту[1], 1905 покидає інститут. Виїхав на Донбас, учителював у с. Щербинівка (нині м. Торецьк Донецької області).
1906 заарештовано за участь у робітничих страйках. Сидів у в'язниці. 1908 хворого на тиф Васильченка польовий суд виправдав за браком доказів, звільнив з Бахмутської тюрми, категорично заборонив учителювати.
Повертається до Ічні, заробляє на життя приватними уроками. 1910—1914 — завідувач відділу театральної хроніки газети «Рада».
Під час Першої світової війни мобілізовано до армії, (до Лютневої революції 1917) командир саперної роти на Західному фронті. Тоді побачили світ перші збірки новел «Ескізи» (1911), «Оповідання» (1915).
1919 року мешкав у Кам'янці-Подільському, де на замовлення Симона Петлюри написав оповідання «Про жидка Марчика, бідного кравчика». Тут написав також сатиричний твір «Про козака Ося і москаля Ася».
Улітку 1920 року з Першою мандрівною капелою Дніпросоюзу здійснив велике гастрольне турне містами і селами Лівобережної України. Був літописцем колективу, на базі якого згодом була утворена хорова капела «Думка».
1921 працював у Києві вихователем і завідувачем дитячого будинку, 1921–1928 — вчителем школи імені Івана Франка.
Помер 11 серпня 1932 року від хвороби серця. Похований на Байковому кладовищі (діл. №1).
Дивіться інші мої лоти та пропонуйте свої ціни.
Степан Васильович Васильченко (справжнє прізвище — Панасенко; 27 грудня 1878 (8 січня 1879), м. Ічня, нині Чернігівської області — 11 серпня 1932, Київ) — український письменник і педагог. Батько архітектора та скульптора Юрія Кодака. Криптоніми та псевдоніми: В. П., Вітер, Загородній, Ів. Глеченко, -ко, -ко В. П., Панас Стецько, Степ Вечірній, W-ко, Танасюк Панас, Ф. Темний.
Народився в сім'ї безземельного селянина-шевця в місті Ічня (Борзнянський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія). Навчався 1888—1893 в Ічнянській початковій школі. Два роки готувався до вступу в учительську семінарію. 1895 вступив до Коростишівської учительської семінарії (закінчив 1898). Одержав направлення в однокласну міністерську школу в с. Потоки на Канівщині. Невдовзі переведено до Богуслава. Учителював на Київщині, зокрема 1903 року у с. Карапишах та на Полтавщині. Мав посилений інтерес до народної творчості, до поезії Шевченка, світової класики, — все це сприяло збагаченню життєвого і мистецького досвіду майбутнього письменника.
У часи вчителювання (1898—1904) вів щоденник «Записки вчителя». 19 грудня 1903 (1 січня 1904) уперше надрукував оповідання «Не устоял (Из жизни народного учителя)» в «Киевской газете».
1904 вступив до Глухівського учительського інституту[1], 1905 покидає інститут. Виїхав на Донбас, учителював у с. Щербинівка (нині м. Торецьк Донецької області).
1906 заарештовано за участь у робітничих страйках. Сидів у в'язниці. 1908 хворого на тиф Васильченка польовий суд виправдав за браком доказів, звільнив з Бахмутської тюрми, категорично заборонив учителювати.
Повертається до Ічні, заробляє на життя приватними уроками. 1910—1914 — завідувач відділу театральної хроніки газети «Рада».
Під час Першої світової війни мобілізовано до армії, (до Лютневої революції 1917) командир саперної роти на Західному фронті. Тоді побачили світ перші збірки новел «Ескізи» (1911), «Оповідання» (1915).
1919 року мешкав у Кам'янці-Подільському, де на замовлення Симона Петлюри написав оповідання «Про жидка Марчика, бідного кравчика». Тут написав також сатиричний твір «Про козака Ося і москаля Ася».
Улітку 1920 року з Першою мандрівною капелою Дніпросоюзу здійснив велике гастрольне турне містами і селами Лівобережної України. Був літописцем колективу, на базі якого згодом була утворена хорова капела «Думка».
1921 працював у Києві вихователем і завідувачем дитячого будинку, 1921–1928 — вчителем школи імені Івана Франка.
Помер 11 серпня 1932 року від хвороби серця. Похований на Байковому кладовищі (діл. №1).
Дивіться інші мої лоти та пропонуйте свої ціни.
Link to the discussion:
Seller's other lots
See other sections
- Tops On The Christmas Tree
- Garlands
- Masks
- Motorcycles
- Paper Money Of The USA (bank And Treasury Notes)
- Assembled Models
- Photos
- Photo Reproductions, Book Format Photo Albums
- Architecture, Nature, Animals
- Event And Campaign Photos
- Persons And Groups Of Civilians
- Mail Of Second World War
- Inserts
- Dictionaries, Encyclopedias
- Bracelets
Report about violation to moderator
Please select the type of violation from the list:
How does AUTO BIDDING work
This is a function that helps you place bids automatically in case your bet is interrupted.
For example, current lot price is UAH 120. You are ready to bargain up to UAH 5 000. Enter 5 000 in the field "Automatic bargaining" and click "Place Bet". As a result, your new rate will appear, but not in the amount of UAH 5 000, but only UAH 121. In this case, the system will remember that you are ready to bargain up to UAH 5 000, and will make the necessary bids for you if the price continues to rise.
Let's say another participant places a bet of UAH 2 000. Then the system will automatically place your bet of 2 001 UAH. And only if someone places a bet more than UAH 5 000, you will receive a notification that your auto rate has been interrupted.
For example, current lot price is UAH 120. You are ready to bargain up to UAH 5 000. Enter 5 000 in the field "Automatic bargaining" and click "Place Bet". As a result, your new rate will appear, but not in the amount of UAH 5 000, but only UAH 121. In this case, the system will remember that you are ready to bargain up to UAH 5 000, and will make the necessary bids for you if the price continues to rise.
Let's say another participant places a bet of UAH 2 000. Then the system will automatically place your bet of 2 001 UAH. And only if someone places a bet more than UAH 5 000, you will receive a notification that your auto rate has been interrupted.
Comments 0