Кидушный серебряный стакан с синагогой Кам.-Подольского Шнадман

Добавьте еще фото и клейма тоже. Спасибо

.

[W komentarzach są zdjęcia. Aby je zobaczyć - zaloguj się!]

.

[W komentarzach są zdjęcia. Aby je zobaczyć - zaloguj się!]

.

[W komentarzach są zdjęcia. Aby je zobaczyć - zaloguj się!]

А какой вес?

62,5 гр

В описании,лота допущенна грубая ошибка.
Ни чего общего данная синагога,к Каменецк-Подольску не имеет!
"Над скалой возле Гончарной (Резницкой) башни возвышается Большая синагога ремесленников. К сожалению, это единственная Синагога из более, чем 30 синагог и молитвенных домов, которые имела еврейская община города в конце 19-го - начале 20 века.
Синагога расположена в живописном уголке восточной части города, практически на краю скалистого берега реки Смотрич. Построена она во второй половине 19-го века. Это была синагога "нового типа": галерея для женщин была пристроена к молитвенному залу на третьем этаже...."
Данный стаканчик,действительно ,является - кидушным (праздничным,иудаика).
Но,на нем,как и на всех остальных ,кидушных стаканчиках ,стопках и рюмках изображалась,мастерами не Каменец-Подольская синагога,а Ерусалимская снагога,с царскими птицами и пальмами....В связи с тем,что в Ерусалиме,практически,никто из мастеров,не бывал,здание синагоги ,птиц и пальм,изображалось фантазийно,или со слов половников,абсолютно не точно и вольно...
Мастера всего мира(РИ,Киева,польши и др.)того времени,практически,выпускали эту посуду многомиллионными тиражами...По поводу адекватности цены,я промолчу.

[W komentarzach są zdjęcia. Aby je zobaczyć - zaloguj się!]

Отличный комментарий. Спасибо!

Да уж... Комментарий то отличный. Но, уважаемый Филимон-2, указывая на то, что в описании лота была допущена грубая ошибка, по поводу местонахождения синагоги,он сам допустил как минимум две грубейших ошибки. "Ерусалим" пишется правильно - Иерусалим. И правильно будет "Паломник", а не "Половник". Половник-это ближе к кухонной утвари, чем к синагоге.Как-то так... С уважением. Филимон-2, не обижайтесь. Просто, немножко поправил Вас. С уважением

Размеры дайте пожалуйста. С Ув.

Высота 6,2 см,диаметр 4,6 см,дно 3,7 см. С Ув.

Шановний Пане Basha!
Не дуже-то переймайтеся (це я з приводу критики, висловленої тут у коментарях).))
Може, я буду не зовсім правий – але з того, що мені насьогодні відомо, можу сказати, що Ваш лот – цікавий документ не лише про єврейське (хоча хтозна, ким за етнічною належністю був майстер…) сріблярство, а й українську народну міську архітектуру.
І, що не менш цікаво – художнє оздоблення житлових споруд!
(Котрі ця синагога дуже нагадує – втім, як і чимало інших, споруджених Євреями та найнятими ними майстрами в Україні).
Правий димар накритий фігурнім ніби як «ковпаком». Тут просто він трактований спрощено (через загальний рівень деталізації малюнку), але такі накривки димарів могли мати вельми химерні форми. Якраз у Кам’янці їх, доречі, замальовував Микола Топорків.
Попід карнизом тягнеться зигзаговидній орнамент. Його застосовувано принаймні з часів Середньовіччя, причім наскільки я підозрюю (стовідсотково це стверджувати поки важко) такі обриси мають «конструктивного» прототипа.
Не менш поширене – оздоблення «ключових» вертикалів та горизонталі (вочевидь – «по» каркасу споруди) стрічковими орнаментами – котрі тут, щоправда, хвилясті. Їх нерідко застосовували в розписі сільських народніх хат – причім ці розписи як явище були дуже поширеними саме на Поділлі (і Кам’янеччині зокрема).
Щоправда, там (=тобто саме в сільських хатах) такі орнаменти йдуть майже виключно попід карнизом.
Ну а тут їх побільше; і що міська архітектура оздоблена щедріше – у цім немає нічого дивного.))
Особисто я натрапляю на такий приклад застосування хвилястого орнаменту в українській архітектурі чи не вперше (а займаюся цим не перший рік).
Майже вся міська архітектура Кам’янця з нетривких матеріялів – як от дерево, фахверк (ну чи «фахверк»…) – насьогодні, нажаль, загинула.
Тим-то Вашу чашу, як на мене, можна визнати неабияким документом по втраченій архітектурі Кам’янця Подільського.
Котра тим більш цінна, що – як не парадоксально – зображує в основному доволі прості, пересічні, «не-знакові» споруди (зокрема тут і паркан цікавий, зображений доводі докладно), котрі здебільшого не приваблюють туристів, фотографів, художників минулого (популярною в ті часи «пасторальністю природи» від цих споруд, певно, також не надто віяло!) – а отже, вони мали чи не найменше шансів зберегтися у візуальніх джерелах на кшталт картин, світлин, листівок.
А критика критики (вибачте за масло масляне) пана Филимона – буде зараз у коментарі понижче.

Даруйте, у попередньому моєму коментарі "допущенна грубая ошибка": щодо "(хоча хтозна, ким за етнічною належністю був майстер…)": поки писав своє полотнище", забув, що майстер - Шнадмань.))

Доброго дня . Вдячний Вам за коментар .З повагою.

Радий, що прислужився.))
Люди ж мають усе-таки знати цінність того, що може потрапити їм до рук - як і взагалі того, що на очі трапляється.)
Направду я "полюю" за такими історичними джерелами (вони дуже рідкісні - не чаші такого типу самі по собі, а такого зразка архітектура, як най ній зображено: тобто чаша тут мені - суто як "історичне джерело")) ).
(З обіцяним розбором критики дещо не склалося, вибачайте: вийшло таке полотнище, що Word завис і "накрився")).
Тож якщо вдасться відновити - таки повішу.)
Успіхів!