Стул табурет мебель ручная роспись очень старый

Шановний Britva777, чи не могли б Ви додати чіткі світлини ФРАГМЕНТІВ столішниці - хоча б по одній її чверті на один кадр (так, щоб можна було з них "скласти" повну картину).
Мені здається, можна було б спробувати рисунок хоча б трохи реконструювати - бодай якийсь фрагмент.
І будь ласка, якщо зможете - пишіть історію побутування у щонайбільших подробицях: може вдасться вирахувати й його походження - як знати?..
Це було б украй важливо.
Наперед спасибі.

Доброго дня истории нема, я не питав , купував дуже давно

[В комментарии присутствуют фотографии. Чтобы увидеть их - авторизуйтесь!]

Зрозуміло... Що ж - як є!)
Красно дякую за світлини!
Тільки вибачте: навпевне, не зовсім чітко висловився.
Я мав на увазі "СТОЛІШНИЦЮ" - в розумінні ПОВЕРХНЮ меблі (в даному випадку це сидіння, звичайно - але я вже так назвав, бо чесно кажучи, мебля страшенно нагадує стіл (якби не назва в лоті - я так би й щиро думав!), а до того не знаю, як аналогічна поверхня саме у СТІЛЬЦІВ називається()).)
А збоку візерунки якраз непогано видно було. Я просто гадав (і в душі сподівався)) ) що саме на верхній поверхні (доволі стертій, але все ж) щось збереглося.
Це, скажу щиро, було б круто!
Трапляється, що навіть невелика деталя може допомогти встановити загальний сюжет (хоч би він був у всьому іншому й цілком втрачений).

Поки (раз Ви уже вистаралися зі світлинами) пару "атрибуційних" мізкувань (хоча й не казна-яких):
Чорний та червоний кольори - одній з найпоширеніших у народному (в даному випадку в значенні - "простонародному") мистецтві, ще задовго до Степана Бандери.
Вохра - можна думати, це "натяк" на позолоту (тобто "дешевий" спосіб "відтворити" престижніші модифікації, котрі реально могли вибірково золотитися). Ще в Середньовіччі золото на іконах (коли не мали в розпорядженні його реально) саме якраз вохрою (НЕ ЖОВТИМ! як не дивно))...) і "позначали".
Ну а вже вита у такий спосіб плетінка - одна з найдавніших: ще з епохи Київської руси, але це, звісно ж, далеко не нижня межа (виходячи з того, що це - група орнаментів, історія котрих, як правило вимірюється тисячоліттями).
Словом - моє враження (без аналізи "фасону" і форми меблі, - бо тут я вже не такий знавець): очевидна "претензія" на престиж (як це часто й було в "середнього класу" здавна) із народніми рисами.
Доречі в контексті сказаного - мебля, серед іншого є пам'яткою соціяльного прошарку, що нині є вже дуже рідкісним і практично вимираючим видом: СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ, котрого в нашій державі нині "аж" пара відсотків загального населення.(()) *
.
.
_________________
* Ну це вже жарт, ясна річ; хоча й гіркий, і, на превеликий жаль - на основі РЕАЛЬНІХ подій і даних...