Опис: Киев с Древнейшим его Училищем Академиею.
Сочинение В. Аскоченского. Киев.В Университетской Типографии.1856 год.
Часть I.370 c.,Часть II.567 с. Збільшений формат 18.5 х 25 см.
Формально, за назвою, цю антикварну збірку присвячено історії Києво-Могилянської Академії, освітньому закладу, що існував в Києві в 17-19 ст. і дав Україні цілу плеяду видатних діячів. Проте, за змістом, робота охоплює значно ширші теми — оповідь починається ґрунтовною передісторією — від початку християнства в Києві та учбових закладів княжої доби, продовжується до першої половини 17 ст., даючи фонову панораму доби заснування Академії. Одночасно подається історія Київської православної митрополії, що нерозривно пов’язана з виникненням цього учбового закладу. Також описуються католицькі опоненти.
Представлене дослідження вченого стало першим систематичним викладом історії Київської Академії від її заснування у 1615 р.до закриття у 1819 р.
Києво-Могилянська Академія була закрита владою російської імперії у 1817 році, за деякими даними, з політичних міркувань, щоб послабити духовний вплив Києва на життя всієї імперії. Натомість у 1819 році в приміщеннях Києво-Могилянської академії почала діяти Київська духовна академія, закрита в 1919 р. радянською владою, але яка неофіційно діяла до середини 20-х рр.
Аскоченський Віктор Іпатійович (13) жовтня 1813, Воронеж — 18 (30) травня 1879, Санкт-Петербург) — прозаїк, журналіст, історик.
Справжнє прізвище — Оскошний, потім Отскоченський, «ошляхетнене», коли Віктор Іпатійович був семінаристом. Син священника. Закінчив Воронезьку Семінарію, 1839 року — Київську Духовну Академію. Здобувши 1840 року ступінь магістра богослов'я і словесних наук, викладав у Київській Духовній Академії польську та німецьку мови, а від 1841 року читав курс патрології.
1844 року Аскоченського звільнено з духовного звання.
1847 року отримав місце радника Волинського губернського правління (в Житомирі).
У лютому 1849 року переведено в Кам'янець-Подільський на посаду голови совісного суду, але через півроку через гострі конфлікти з чиновницьким середовищем змушений вийти у відставку в чині титулярного радника і зайнятися тільки літературною діяльністю — спочатку в Києві, а від 1857 року — в Петербурзі.
Був знайомий с Тарасом Шевченком.
Праці: «Київ з найдавнішим його Училищем — Академією» (1856), «Історія Київської духовної академії по перетворенні її в 1819 році» (1863) та інші.
Дивіться інші мої лоти та пропонуйте власні ціни.
Коментарі 3