Всім привіт. Появились у мене такі предмети. Розумію, що це інструменти для пошиття взуття. Моде хтось допоможе з визначенням періоду та назвою, а також, по можливості, оцінкою. На поляхях Віоліті аналогів не знайшов. З повагою.
4 серпня 2024, 11:25
Дерев'яні інструменти з арсеналу шевця
Дерев'яні інструменти з арсеналу шевця
Насамперед треба знати інформацію про походження - село, район, історія побутування та способи набуття попередніми власниками.
Не гарантовано, але може "виплисти" щось суттєве.
По-хорошому останній власник мусив би Вам розповісти ВСЮ історію предмета в якнайбільших подробицях.
Бо інакше ВСІ наступні власики не зможуть "поновити" історію предмета (навіть не знатимуть, у кого питати слід: хто їм розкаже?..)
І без нього не продавати.))
Тут ще цікавий момент. Де швець брав колодки? Мій дід сам вирізав, підганяв по формі.
Під час другої світової війни це ремесло допомогло вижити. Шив на продаж бурки, ремонтував різни чоботи, туфлі.
Дякую за тему. Діда згадав. Якраз сьогодні провідував його могилу у нашому селі.
Послухайте, Ви стільки знаєте про цей такий недавній, але фактично вже втрачений промисел, як бачу!
Чи не могли б Ви докладно хоча б назвати ті інструменти, якими користувався швець? і бодай у двох словах описати їх?
Це становило б велетенську цінність!!!
Наперед спасибі!
Друге: молотки у шевців особливі, так і називаються. Бойок круглий, це щоб деревяні колодки, які у процесі треба набивати, щоб не травмувались. А хвостовик особливий теж - зроблений так, щоб можна було пробивати цвяхи по ранту чобіт. Трохи схожий на невеличку кірку.
Третє. Один з ключових інструментів - це чугунна мощна стійка, на яку прилажували чугунні лапи різного розміру - то для роботи з підошвою та каблуками. Чобіт надівали на цю лапу і прибивали підошву. Так було задумано, що у доброго майстра цвях на лапі загинався. Я потім сам ремонтував різне взуття і використовував цю лапу, й досі маю її.
Четвертє: ножі чоботаря. Особливі. Сталева полоса з одного кінця обрізалась косо і її заточували. З другого кінця обмотували, щоб було зручно брати у руку і так різали шкіру. У діда були ножі різних розмірів. Шкіру кроїли саме ножами, не ножицями.
П'яте. Швайки. У діда було багато різних - прямі та хитро вигнуті. Це товсте шило у вигляді товстої (переважно зігнутої) металевої голки на держалні для проколювання отворів, дірок.
Шосте. Голки. Переважно циганські, як дід називав.
Дратва. Для зшивання шматків шкіри. Міцна просмолена або навощена нитка, якою шиють взуття, шкіряні вироби і т. ін. У діда в рундучку лежав шматок смоли у ганчірці, він перед початков зшивання протягував через неї дратву.
Дуже спеціфічний інструмент - для виглажування рантів взуття. Тут якось виставляли та питали що воно.
Низький Вам уклін!
А що за село, район?