Ернест Альфред Уолліс Бадж – англійський археолог, філолог та дослідник артефактів з Близького Сходу. Бадж народився в 1857 році, вже в десятирічному віці зацікавився іноземними мовами, проте рано покинув школу і деякий час підробляв клерком у компанії WH Smith, яка керувала великою мережею магазинів із канцелярськими товарами та книгами. У вільний час він вивчав сирійську мову та стародавній іврит, а 1872 року почав регулярно відвідувати Британський музей. Тут він познайомився з видатними дослідниками, які допомогли йому опанувати давньоассірійську мову і навіть надали можливість попрацювати з клинописними табличками. Пізніше він здобув повноцінну освіту в Кембриджі.
У 1883 році Бадж став повноцінним співробітником Британського музею і працював спочатку в ассірійському відділі, а потім в єгипетському. Він вирушив на Близький Схід, щоб налагодити контакти з місцевими торговцями для подальшої купівлі археологічних знахідок. Бадж відвідав Стамбул, де просив дозвіл в уряду Османської імперії на проведення розкопок. Повернувшись із подорожі, дослідник привіз із собою велику кількість клинописних табличок, грецьких та коптських рукописів, давньоєгипетських папірусів. Одним із найцінніших придбань став Папірус Ані – ілюстрований сувій Книги мертвих, датований серединою XIII століття до н. е.
Обіймаючи посаду хранителя єгипетських старожитностей наприкінці XIX – початку XX ст., Бадж займався власними дослідженнями, і написав чимало наукових праць: «Єгипетські боги, чи дослідження з єгипетської міфології» (1904), «Література Стародавнього Єгипту» (1914), «Мумія: довідник з єгипетської погребальної археології» (1925) та ін. Деякі його ідеї розглянув британський антрополог Джеймс Фрезер у своїй головній праці «Золота гілка». Наприкінці життя Бадж описав свої подорожі та наукові здобутки в автобіографічній книзі «По Нілу і Тигру» (1920).
Джерело:
britishmuseum.org
