Предметом дослідження є масштабний видавничий проєкт Українського Наукового Інституту — Перше повне видання творів Т. Шевченка у 16 томах (Львів, Варшава, 1934–1939).
IvanoF / violity.com
Мета видання творів
У 1934 році до 120 річниці народження Тараса Шевченка перед українською науковою спільнотою постало завдання повного видання творів поета. Це мав бути своєрідний підсумок досягнень наукового шевченкознавства у всіх його аспектах — текстологічному, документальному, науково-дослідному.
IvanoF / violity.com
Таким першим повним виданням поетичної та прозової спадщини Т. Шевченка стало «Повне видання творів» у 16 томах 1934–1939 років, яке підготували, науково опрацювали та видали співробітники Українського Наукового Інституту у Варшаві.
Текстологічну підготовку та розробку наукового апарату видання здійснив Павло Іванович Зайцев – професор, один із найавторитетніших тогочасних шевченкознавців.
Редколегія видавничого проєкту повного зібрання поезій Шевченка мала на меті «зібрати й видати все, що вийшло з-під пера генія українського слова, аби заховати й передати дальшим поколінням чистий його образ не лише у всій красі художньої форми його творів, але й у повні його громадянської думки».
IvanoF / violity.com
З цього приводу є навіть інтерв’ю директора Українського Наукового Інституту О. Лотоцького. Як зауважує вчений, «оскільки академічне видання, готоване в Києві, радянська влада визнала за «ухил», то маємо за обов’язок зберегти правдиву ідею Шевченка і його вірний образ, адже науково-об’єктивне видання може з’явитися тільки в умовах вільного дослідження».
Під «ухилом» мається на увазі запланований 10-томник академічного видання 1935 року, але вийшли лише I та II томи, які були відразу заборонені та вилучені, а редакторів Хвилю та Затонського арештували та розстріляли. Про дане видання є стаття дослідження: «Знайдені причини заборони академічного видання 1935 року»
Повні видання творів Шевченка до 1934 року
На відміну від більшості публікованих «Кобзарів», повне видання творів — це вищий рівень едиції, який передбачає комплексне текстологічне опрацювання всієї спадщини Тараса Шевченка, наявність редакційної видавничої концепції.
IvanoF / violity.com
До цього часу не було нічого подібного. Серед наявних на той час повних видань творів Шевченка треба назвати видання 1914 року в Катеринославі в одному томі під редакцією Дмитра Дорошенка. У 1918–1919 рр. у Лейпцизі за редакцією Богдана Лепкого тритомні «Твори» та «Повне видання творів» у п'яти томах. Також у 1927–1928 роках київське видавництво «Сяйво» підготувало «Повну збірку творів» у двох томах.
Хто брав участь в упорядкуванні творчої спадщини Шевченка
Проте тут ішлося передовсім про реалізацію наукового проєкту — підготовку видання, яке містило б публікацію всієї творчої спадщини Шевченка. План видання розглянули спеціально запрошені фахівці. Відбулися видавничі наради — у Львові під головуванням В. Сімовича (за участю І. Брика, М. Возняка, В. Дорошенка, І. Кревецького, В. Щурата) та у Празі під головуванням проф. В. Садовського (за участю Д. Антоновича, Л. Білецького, П. Богацького, О. Бочковського, Є. Вирового, Д. Дорошенка, В. Сапіцького, С. Сірополка, М. Славінського, С. Смаль-Стоцького).
IvanoF / violity.com
Для роботи над виданням була створена Комісія у складі: Голова – проф. О. Лотоцький, секретар – проф. Р. Смаль-Стоцький, редактор – П. Зайцев, відповідальний редактор – А. Петренко. До складу Редакційної підкомісії увійшли О. Лотоцький (голова), П. Зайцев, В. Біднов. Була також адміністративна підкомісія (голова – Р. Смаль-Стоцький, Є. Гловінський, А. Крижанівський, М. Куницький).
До співпраці було запрошено провідних учених і дослідників, які репрезентували академічне й літературне середовище Варшави, Кракова, Львова, Праги і Берліна: П. Зайцев, Р. Смаль-Стоцький, А. Петренко, Р. Лотоцький, А. Кримський, М. Рудницький, В. Дорошенко, Є. Маланюк, М. Славінський.
Наукова цінність видання
Важливим науковим досягненням, своєрідною гарантією високого наукового рівня видання є його текстологічна концепція, теоретиком якої був Павло Зайцев. Адже в історію української книги загалом, і в історію українського шевченкознавства зокрема, це видання увійшло власне завдяки текстологічному вирішенню видання.
IvanoF / violity.com
Р. Смаль-Стоцький ставив перед виданням завдання «дати еміграції й вільній частині нашої нації на Заході повне видання творів Т. Шевченка з правильними науковими інтерпретаціями його творів і їх ідей та з’ясувати впливи його творів на інші літератури… це видання мало бути також протестом проти московсько-комуністичних фальшивок його творів».
Треба згадати, що вихід цього багатотомника Шевченка за редакцією «петлюрівського емігранта» спровокував і в підрадянській Україні активізацію досліджень та появу багатотомників творів Кобзаря — «у відповідь».
Мається на увазі п’ятитомне видання Шевченка (Київ, 1939 рік)
Дослідники відзначають високий науковий рівень праці, інформаційну цінність довідкового апарату, передовсім – бібліографію видань творів Шевченка, яку скрупульозно уклав В. Дорошенко, визнають значний внесок П. Зайцева у шевченківську текстологію і традицію наукового шевченкознавства.
IvanoF / violity.com
Як видавалися книги
Більшість томів вийшли у друкарні Українського Наукового Інституту, решта – у друкарні братів Драпчинських. Томи друкувалися в такій послідовності: 2, 7, 3, 6,11, 8, 9, 14, 4, 12, 10, 15, 16.
В одному з томів знайдений листок за квітень 1938 р. про затримку видання і плани майбутні.
IvanoF / violity.com
Із запланованих шістнадцяти томів вийшло друком тринадцять.
IvanoF / violity.com
Том 1 вийшов аж у 1939 р. Однак книжка до читача так і не потрапила: того ж року, за розпорядженням комуністичної влади, її знищили представники радянських військ, які увійшли до Львова. Вціліло лише кілька примірників, за одним із яких її було перевидано через 16 років, у 1955-му.
IvanoF / violity.com
«Бібліографічний покажчик творів Т. Шевченка (1840–1938)» вийшов окремою книгою (Т. 16). Його упорядник — директор бібліотеки НТШ у Львові Володимир Дорошенко. Тоді це була найповніша бібліографія Шевченкових творів. До видання літературознавець також підготував додаток – статистичні відомості про видані окремими книгами твори Шевченка. За підрахунками дослідника, до 1938 році з’явилося 476 назв видань загальною кількістю 4.923.440 примірників.
Також в томі є цікавий для букіністів великий додаток, який описує всі відомі тиражі Кобзарів та інших видань Шевченка з 1840 до 1938 року.
IvanoF / violity.com
Ще однією особливістю видання є те, що твори російською і листи поета подано в українському перекладі.
IvanoF / violity.com
Як подані різні редакції творів
У другому томі Павло Зайцев зазначає: «Кожну поезію друкуємо в одній основній редакції, але зазначаємо, що там, де в вибраній редакції бракує якоїсь частини і сталося це не з волі поета, а або з огляду на цензуру, або тому, що його зрадила пам’ять, ми поповнюємо вибраний текст з іншої редакції, вважаючи це не за контамінацію, а за нормальну редакційну працю, викликану конечністю».
IvanoF / violity.com
Кожен том видання містить велику частину текстових приміток і варіантів твору, з численними поясненнями, що вводять читача у контекст написання того чи іншого твору. Додано також статті «про текст тієї групи поезій, що в ньому вміщена, освітлюючи докладно історію їх тексту та подаючи методолоґічні міркування, які веліли нам вибрати даний текст як основний...».
Що міститься в кожному томі
IvanoF / violity.com
Перевидання
У 1959–1963 рр. до 100-річчя від дня смерті Т. Шевченка варшавське видання було перевидано у США з багатьма змінами й доповненнями: воно містило додаткові коментарі та наукові статті, які підготували Б. Кравців, Д. Чижевський, Л. Білецький, Р. Смаль-Стоцький, Т. Осьмачка, Д. Антонович та ін.
IvanoF / violity.com
Літературне та бібліографічне значення
Видання творів Шевченка за редакцією П. Зайцева досі залишається одним із найавторитетніших текстологічних джерел наукового шевченкознавства. Як зазначав Є. Маланюк, саме науковий підхід Павла Зайцева відкрив для українського суспільства справжнього Шевченка, змінюючи духовний рівень самого українського суспільства, в основі національної ідеї якого значною мірою лежить творчість Тараса Шевченка.
IvanoF / violity.com
Внаслідок початку Другої світової війни та окупації Польщі, яка й не дозволила вийти у світ останнім трьом книгам, «Перше повне видання творів Шевченка 1934-39 років» уже в той час стала бібліографічною рідкістю.
IvanoF / violity.com
Посилання на згадані книгиСтаття про причини заборони 10-томника 1935 року
- Перше повне зібрання творів Шевсенка 1934–39 років
- Заборонене видання 1935 року. I, II томи
- Твори Шевченка: п'ятитомник 1939 року
Джерело:
У пошуках традицій наукового шевченкознавства: «Повне видання творів Т. Шевченка» за редакцією П. Зайцева / Софія Когут // Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника . - 2014. - Вип. 6. - с. 44-54.
