Мешканка Глухова Ірина Колтакова вже 27 років захоплюється колекціонуванням дзвіночків. Зараз в її зібранні представлено близько 3000 предметів, що датуються кінцем XVIII – XXI століттям.
Кампанофілія (від лат. campana – дзвін і грец. philia – любов) – галузь колекціонування, яка вивчає дзвони і дзвіночки, а також супутні предмети.
Ірина Семенівна Колтакова разом зі своєю колекцією
suspilne.media
Свій перший дзвіночок Ірина Семенівна придбала 1997 року під час сімейного відпочинку в Болгарії. Глухів’янка зізналась, що дуже полюбляє керамічні вироби та при нагоді завжди купляє на згадку якісь цікавинки. Так було й того разу. Вона придбала вазочку з болгарським розписом і помітила на прилавку фігурку кумедного чоловічка, який виявився дзвоником.
Перший дзвоник в колекції
hlukhiv.city
Через два роки Ірина Колтакова поїхала до батьків у Латвію. Там в одному з магазинів їй сподобався керамічний дзвіночок з назвою міста Rezekne, в якому вона провела своє дитинство. Ця річ стала другим предметом в зібранні жінки, й спонукала її зайнятися колекціонуванням і вивченням дзвоників.
hlukhiv.city / suspilne.media
В колекції Ірини перебувають дзвіночки з понад 70 країн світу. Вони виготовлені з різних матеріалів: від кераміки й порцеляни до металу та скла. Глухів’янка розділила своє зібрання за тематикою. В неї є декоративні дзвоники з зображеннями храмів, міст, історичних пам'яток, рослин, квітів, птахів, тварин, людей, спортивних змагань та орнаментів, а також ужиткові – шкільні, поштові, сигнальні, наддверні й для виклику прислуги.
suspilne.media
Колекціонерка також має рідкісні піддужні дзвіночки кінця XVIII – початку XX століття, що використовувались на кінних екіпажах. Майстри зазвичай відливали їх з бронзи, латуні чи інших металів.
Піддужні дзвіночки
hlukhiv.city
Дзвоник 1802 року, виготовлений у майстерні Смірнова на Валдаї
mezha.city
Ірина Семенівна розповіла, що масово датувати дзвоники почали приблизно у 1802 році. Найстаріший експонат в її зібранні – дзвіночок 1802 року, виготовлений у майстерні Смірнова на Валдаї. Хоча в неї є речі не датовані, які можуть бути більш давніми.
Більшість предметів в колекції Колтакової були подаровані рідними, друзями та знайомими. Сини Ірини Фелікс і Микола є майстрами спорту України з паверліфтингу. З міжнародних змагань вони часто привозять їй цікаві дзвоники.
Дзвіночок, створений за мотивами вірша «Білий кінь». Майстриня: Уляна Якіпчук
hlukhiv.city
Колекціонерка поділилася, що важко виокремити улюблені дзвіночки, адже кожен для неї цінний. Проте серед тисяч екземплярів є кілька знакових. Наприклад, створений за мотивами її власного вірша «Білий кінь». Його зробила майстриня з Косіва Івано-Франківської області Уляна Якіпчук. Ще один пам’ятний подарунок – дзвоник від волонтерів Рівненщини, виготовлений з гільзи снаряда.
Дзвоник з гільзи снаряда, виготовлений волонтером Геннадієм Полюховичем з Рівненщини
hlukhiv.city
Свою квартиру в Глухові Ірина Колтакова перетворила на маленький музей. Її скарби розставлені на поличках в усіх кімнатах. Кожний дзвіночок має номер і записаний у каталозі.
2014 року Ірина Семенівна потрапила до «Книги рекордів України» з найбільшою колекцією дзвоників. На той час її збірка налічувала 1603 екземпляри. Сьогодні колекція глухів'янки продовжує зростати.
hlukhiv.city
Джерела:
hlukhiv.city
sumy.today
suspilne.media
