Вікторіанська епоха була часом суворості та стриманості на публіці, але за зачиненими дверима англійські джентльмени нерідко вдавалися до дуже незвичайних задоволень. Одним із символів цього таємного світу стало так зване крісло джентльмена з сюрпризом.
Такий предмет інтер'єру поєднував у собі вишуканий стиль, зручність і... ретельно приховані таємниці.
На перший погляд такі крісла виглядали як типові предмети меблів вікторіанської епохи: масивні, з глибокими сидіннями, оббиті шкірою або оксамитом, з різьбленими дерев'яними підлокітниками та спинками. Але всередині вони таїли одразу кілька ретельно замаскованих відділень, кожне з яких відповідало таємним захопленням власників.
Приклади таких предметів меблів можна зустріти у приватних колекціях та музеях. Зокрема це крісло, створене орієнтовно 1880 року.
Перша схованка знаходилася в бічній панелі підлокітника. Простим натисканням на різьблену деталь відкривався невеликий відсік, де були гральні карти.
У вікторіанській Англії азартні ігри не завжди заохочувалися, особливо у шляхетному суспільстві, тому можливість приховувати свої пристрасті до карткових ігор вважалася вкрай зручною.
Знизу, під сидінням знаходився відсік для шахівниці.
Друга знахідка була також під сидінням. Потягнувши за потаємний важіль, можна було відкрити нішу, в якій знаходився відсік з міцним алкоголем — найчастіше бренді чи віскі. Туди ж іноді були вбудовані мініатюрні чарки та механізм наливу. Це дозволяло джентльмену не залишати усамітнення свого кабінету навіть заради келиха міцного напою.
Найкращою частиною крісла була галерея художніх фотографій із зображеннями оголених жінок. Вона знаходилася у прихованому відділенні спинки крісла, оформленому як висувна панель.
Такі зображення, хоч і вважалися мистецтвом, були доступні лише обраним і зберігалися в умовах максимальної конфіденційності.
Це крісло стало справжнім символом двоїстої моралі вікторіанської епохи: зовнішньої строгості та внутрішнього прагнення свободи.
Джерело: gentlemansessentials.tumblr.com
