Порцелянові фігурки Hummel: історія творчості німецької черниці

Порцелянові статуетки Hummel є унікальним явищем у світі декоративно-ужиткового мистецтва – вони поєднують у собі зворушливу простоту, художню цінність та історичну значущість. Ці фігурки, що зображують дітей у повсякденних сценах, стали символом затишку і доброти, завоювавши серця колекціонерів по всьому світу. Їхня історія почалася завдяки таланту німецької художниці Берти Хуммель і майстерності співробітників порцелянової мануфактури Goebel.

Берта Хуммель народилася 21 травня 1909 року в баварському містечку Массінг, Німеччина. Вона виросла в багатодітній католицькій родині, де музика і мистецтво були частиною повсякденного життя. У цьому середовищі її талант до малювання активно розвивався.

Під час відвідування початкової школи з 1915 до 1921 року Берта створювала чарівні маленькі листівки та писала вірші для сімейних свят, днів народження, річниць і Різдва. Вона малювала своїх друзів, квіти, птахів і тварин. 

У 1921 році Берта Хуммель була зарахована до школи для дівчаток у Зімбаху, де вона продовжувала розвивати свій талант до малювання. Після закінчення навчання 1927 року батьки дівчини вирішили відправити її до Мюнхенської академії мистецтв. Саме там вона і познайомилася з двома черницями-францисканками, які вплинули на її майбутню кар'єру.

Здобувши мистецьку освіту в академії, Берта прийняла рішення присвятити своє життя релігії та мистецтву. У 1931 році вона вступила в жіночий францисканський монастир Зіссена (Siessen). Після року послушництва Хуммель була призначена викладачем образотворчого мистецтва в місцевій школі, якою керував монастир. 

Хоча її дні були зайняті викладанням, Берта продовжила займатися творчістю, створюючи стилізовані малюнки та акварелі із зображенням сільських дітей – ангелоподібних, милих і щирих. На її малюнках діти зазвичай йдуть до школи, музикують або грають. Ці роботи художниці, спочатку опубліковані у вигляді листівок, стали основою для майбутніх порцелянових статуеток.

У грудні 1933 року увагу Франца Гобеля, керівника порцелянової мануфактури Goebel, привернули барвисті різдвяні та новорічні листівки із зображеннями дітей. Він загорівся ідеєю створити за цими малюнками порцелянові статуетки. Гобель запросив дозвіл у сестри Марії Інокентії Хуммель і монастиря почати розробку фігурок. У листі, що дає дозвіл компанії Goebel, йшлося про те, що всі пропоновані проєкти мають бути попередньо схвалені художницею та адміністрацією монастиря в Зіссені. 

Майстрам мануфактури Goebel знадобився приблизно рік, щоб змоделювати перші 10 фігурок і виготовити форми для них. У 1935 році перші статуетки Hummel під номерами з 1 по 10, за винятком №8, були представлені на Лейпцизькому ярмарку. Вони миттєво завоювали популярність завдяки своїй унікальній естетиці та якості виконання. До кінця 1935 року в новій лінійці фігурок Hummel налічувалося 46 моделей.

Статуетки Hummel виготовляли на заводі Goebel з використанням традиційних технологій виробництва порцеляни. Кожен ескіз Марії Інокентії Хуммель ретельно перекладали в тривимірну форму майстри-скульптори, такі як Артур Меллер і Райнхольд Унгер. Процес включав створення моделей, відливання, випал і ручний розпис, що забезпечувало високу деталізацію та індивідуальність кожної фігурки.

Під час Другої світової війни виробництво зіткнулося з серйозними труднощами через брак ресурсів і обмежень воєнного часу. Проте завод Goebel зумів зберегти випуск статуеток, хоча і в менших обсягах. Після війни, у 1940-х роках, популярність статуеток Hummel різко зросла, особливо у США. Американські солдати, розквартировані в Німеччині, почали купувати фігурки й відправляти їх додому як сувеніри. Це поклало початок традиції, яка зробила статуетки культовим предметом колекціонування в США.

Сестра Марія Інокентія Хуммель померла 1946 року у віці 37 років від туберкульозу, залишивши після себе багату творчу спадщину. Виробництво статуеток на основі її малюнків тривало аж до 2009 року, коли компанія Goebel офіційно припинила випуск лінії Hummel.