В Україні та світі створено багато писанкових шедеврів: велетенські пам’ятники, музеї, виставки й мистецькі рекорди. Це історії про традицію, єднання і пам’ять, зафіксовані в кольорових орнаментах.
Музей писанкарства, Коломия, Івано-Франківщина
Веґревільська писанка
Найбільший пам’ятник писанці знаходиться в канадському містечку Веґревіль, провінція Альберта. Українська діаспора тут має довгу історію: перші переселенці з України прибули сюди наприкінці XIX століття.
У 1970-х роках місцева влада вирішила встановити незвичайний монумент на честь 100-річчя Канадської королівської кінної поліції. Ідея української громади — спорудити велетенську писанку, яка символізувала б не лише життя й добробут, а й історичний внесок українців у розвиток регіону.
Канадська Королівська Кінна поліція біля Веґревільської писанки
На своїй не своїй землі / Facebook
У 1975 році у Веґревілі з’явилася писанка — технологічне диво.
У 1978 році місто відвідала Королева Єлизавета ІІ
torontopubliclibrary.ca
Роботу доручили відомому комп’ютерному інженеру з Університету Юти — доктору Рональду Решу, який спеціалізувався на складних геометричних конструкціях. Разом із командою математиків та конструкторів він створив унікальний архітектурний проєкт.
За художню концепцію взявся Павло Цимбалюк — митець українського походження, який розробив орнаменти відповідно до традиційного українського писанкарства.
Конструкція писанки — це гігантський пазл вагою 2,5 тонни, складений із понад 3500 алюмінієвих деталей: 2208 рівносторонніх трикутників, 524 зірки й безліч планок, заклепок та цвяхів. Ще одна особливість — писанка обертається за напрямком вітру.
Її розміри вражають: 9 метрів завдовжки, 5,5 метра завширшки. Роботи над проєктом тривали понад 12 000 годин. До речі, саме під час її створення команда зробила кілька відкриттів у сфері застосування комп’ютерної графіки.
Про незвичайну писанку дізналася навіть королівська родина. 2 серпня 1978 року під час візиту до Едмонтона Її Величність королева Єлизавета II та принц Філіп спеціально заїхали до Веґревіля, щоб особисто побачити диво-символ. Місцева громада влаштувала велике свято — українські хори та танцювальні колективи виступали перед королівською парою.
Єлизавету ІІ у Веґревілі зустрічали українські ансамблі та хористи
На своїй не своїй землі / Facebook
З 1974 року у Веґревілі щороку влітку проходить Фестиваль писанки — один із найбільших українських святкових заходів у Канаді. На свято з’їжджаються учасники з усієї Північної Америки: відбуваються концерти, ярмарки, майстеркласи з писанкарства та народних ремесел.
Випущена в Канаді срібна монета-писанка
Музей писанкарства
Однією з найвідоміших архітектурних візитівок Івано-Франківщини є музей «Писанка» у місті Коломия. Частина музею — це буквально найбільша писанка у світі.
Єдиний у світі музей, присвячений писанкарству
Саме це і є унікальністю будівлі. Форма центральної частини точно відтворює писанку.
Висота споруди становить 13 метрів, а діаметр — 10 метрів. Вражає також і те, що велетенська писанка повністю створена з вітражного скла.
Офіційно музей відкрили у 1987 році як відділ Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, а вже у 2000 році з’явилася нова будівля у формі писанки. За проєктування відповідав архітектор Ігор Шумега.
У колекції музею — понад 12 000 писанок з усіх регіонів України та з понад 60 країн світу. Частину експонатів складають писанки з приватних колекцій, передані до музею.
Особливу цінність становлять писанки кінця XIX — початку XX століття.
Музей писанкарства сьогодні є не лише туристичною атракцією, а й культурним центром, де щороку проводять виставки, майстер-класи та фестивалі писанкарства.
Найдавніший екземпляр в музеї — це яйце, знайдене під час археологічних розкопок. Йому вже понад 500 років
Ще декілька монументів, присвячених писанкам
Братківці
Цікавим об’єктом є пам’ятник писанці в селі Братківці Івано-Франківської області. Його встановили у 2005 році з ініціативи місцевої громади та за сприяння місцевого священника.
Монумент має висоту понад 6 метрів, а діаметр — близько 4 метрів. Центральне місце композиції займає образ Пресвятої Богородиці. Монумент виготовлено з армованого бетону, а його оздоблення виконано в техніці мозаїки з керамічної плитки.
Це місце стало своєрідним символом духовності та відродження українських традицій у регіоні. До писанки часто приходять місцеві мешканці та гості села, особливо напередодні Великодня.
Писанка в особливому місці
Острів Хортиця — найбільший острів на Дніпрі, який здавна вважається сакральним місцем для українців. Саме тут, на території стародавнього святилища бронзової доби, встановлено унікальний пам’ятник писанці. Археологи датують це святилище III—II тисячоліттям до нашої ери.
Писанку виготовили з граніту, видобутого на Янцівському кар'єрі. Монумент має автентичну форму яйця та оздоблений традиційними символами, проте його особливість полягає в тому, що орнамент на поверхні час від часу оновлюють сучасні художники.
Вижниця
У 2012 році в місті Вижниця Чернівецької області було відкрито пам’ятник писанці, який відразу став місцевою пам’яткою. Його висота сягає трьох метрів, а особливістю є традиційна гуцульська колірна гама — червоно-чорна.
Писанку виготовили з бетону, оздобленого морозостійкою плиткою, а декор виконували студенти Вижницького коледжу прикладного мистецтва.
Орнамент композиції відтворює гуцульські мотиви — геометричні фігури, символи сонця, води, дерева життя. Монумент не лише прикрашає містечко, а й слугує нагадуванням про важливість збереження народних традицій у повсякденному житті.
Українська традиція писанкарства живе, розвивається й залишається актуальною й до нині.
Писанкарство як фронт: Наталія Руда та її патріотичні страусині писанки
У непростий час війни для багатьох українців мистецтво стало не лише способом самовираження, а й власним духовним фронтом. Так сталося і для буковинської майстрині Наталії Рудої зі Сторожинця.
Жінка після повномасштабного вторгнення Росії знайшла в собі сили перетворити давню українську традицію писанкарства на мовчазне, але промовисте мистецтво опору.
Майстриня створює свої писанки на страусиних яйцях. Ці великі, міцні й символічно вагомі форми стали ідеальним полотном для патріотичних сюжетів, у яких поєдналися українська символіка, народні орнаменти, вірші та глибокий зміст, що розповідає світу про Україну.
«До нас летять ракети, а ми у відповідь ділимося тим, що має справжню цінність — своєю культурою» — каже майстриня.
У її доробку — писанки, де оживають хати під солом’яною стріхою, лелеки, що звили гніздо на даху, калинові, соняхи, мальви біля обійстя. Кожен образ — це шана українському селу, традиціям пращурів і пам’яті, яку війна лише загострила.
Після початку повномасштабної війни Наталія придбала страусині яйця в місцевого фермера. Зізнається – тоді ще не знала, навіщо, просто відчула потребу створювати. А вже в лютому 2022 року почала розписувати перші роботи. Мотиви народжувалися у снах або виникали раптово — як відгук на чергову новину чи розмову з людьми. За день могла працювати над кількома писанками одночасно, додаючи нові орнаменти, слова та сенси.
Цікаво, що за освітою Наталія бухгалтерка, і понад 18 років пропрацювала у цій сфері. Та від початку війни її життя кардинально змінилося. Родина підтримала нову справу — сини й чоловік взяли на себе всі побутові клопоти, а пані Наталія повністю присвятила себе писанкарству й поезії.
До кожної писанки майстриня пише вірш – як духовний коментар і пояснення, що стоїть за зображенням.
Її роботи роз’їхалися світом — патріотичні писанки з Буковини помандрували аж в Антарктиду, Англію, Дубаї. А в Литві, одна з писанок стала частиною відкриття центру для українців за кордоном.
Через кожну писанку Наталія намагається донести світу стан української душі — пораненої війною, але нескореної.
Цілу колекцію патріотичних писанок майстриня зібрала у двомовній книзі «Мій край — це рай». Видання вийшло українською та англійською мовами. Частину коштів від продажу книги Наталія передає на потреби Збройних сил України.
«Ви запитаєте — для чого я це роблю? А я так із ворогом воюю. Через писанку зберігаю наші традиції, показую світові Україну й нагадую, що ми живемо, творимо й боремося».
Джерела:
Локальна Історія
Музей Писанка
Фейсбук сторінка діаспори українців в Канаді
БукІнфо
Вікіпедія
Читайте також:
