Сьогодні поговоримо про дві поштові листівки з видами металургійного заводу Р.Б.М.О. у місті Єнакієве. Кольорові, що для того часу рідкість, та дуже цікаві. Листівки видавництва книжкового та письмового магазина Р.І. Гріліхеса у Бахмуті та Єнакієвому.
Першу друкарню у Бахмуті відкрив міщанин Р. І. Гриліхес у своєму будинку на Великій Харківській вулиці 5 жовтня 1872 року. Рафаїл Гриліхес народився 1821 р. у Вільно, мабуть, звідти переїхав до Бахмута.
Гриліхес першим у повіті став друкувати фотолистівки з краєвидами Бахмута. Сьогодні відомо до 100 типів. Ісаак Гриліхес видає листівки з видами голландської солекопальні «Петро Великий», Бранцевського, Бахсолі, заводу вогнетривкої цегли М.А. Ковалевського, металургійного заводу при ст. Костянтинівка, заводів Товариства «В.В.Штерцер і Ко», солеварного О.О. Скараманги, державних будівель, лікарень, навчальних закладів, вокзалів, банків, приватних особняків, вулиць.
Російсько-Бельгійське товариство було не першим металургійним підприємством у тих місцях. У травні 1858 року на річці Садки був закладений дослідний державний чавуноливарний завод, названий на честь Петра I – Петровським. Керівництво було доручено відомому металургу, гірничому інженеру Аполлону Федоровичу Мевіусу. Але він проіснував не довго усього десять років.
Але через 27 років, у 1895-му, інженери Єнакієв, Яловецький спільно з групою бельгійських підприємців заснували Російсько-бельгійське металургійне товариство (Р.Б.М.О.), яке в трьох верстах від старого заводу почало будувати новий металургійний завод під тією ж назвою - Петровський (район старого заводу отримав назву – селище Старопетровське).
Одночасно із заводом було закладено кілька кам'яновугільних копалень: Веровський, Нар'євський, Софіївський та Бунге. З’явився робітниче селище, яке пізніше стане містом Єнакієве. Від станції Волинцеве до заводу, що будується, була прокладена залізнична гілка протяжністю чотири версти й побудована станція Петрівський пост.
Пуск заводу відбувся 27 листопада 1897 року, коли урочисто була задута перша доменна піч. Через кілька днів почала працювати друга домна, у грудні розпочав роботу бесемерівський цех та інші відділення. Головною продукцією були залізничні рейки які у той час користались величезним попитом у зв’язку з бурхливим розвитком промисловості та залізниць. Саме залізниці та рейки – одні з головних героїв листівок. А самі фото, я впевнений, зроблені на станції Петрівський пост тодішньої Катерининської залізниці – найбільшої залізниці в імперії.
А головний герой листівок, разом з рейками, звісно, – паровоз серії «К». Робоча конячка Катерининської. По тодішній класифікації - товарний паротяг, «Тип 31», Коломенського заводу. Усього на залізниці працювало 70 таких паротягів.
APro / violity.com
Роки побудови – 1888–1889. Паротяги цього типу також будував Мальцевський завод для Закавказької залізниці. І якщо вірити наявним статистичним джерелам, загалом було побудовано 499 паровозів цього типу обома заводами у 1881–1891 роках.
Пізніше усі паротяги такої конструкції що працювали на різних дорогах та мали різні назви, отримали загальну серію «Ч», під якою і пропрацювали до списання. Зникли ці машини з залізниць приблизно у 1920 роках, у промисловості протримались трохи довше, десь до початку 1940-х.
Ось так якщо трохи придивись до старих листівок, можна вивчати не тільки історію промисловості, але й історію залізниць нашої країни.
Далі буде. Доповнюйте та ставте питання в коментарях.
Джерела:
uk.wikipedia.org
Поштові листівки видавництва магазина Р. І. Гриліхес
«З історії друкарської справи в Донбасі», кандидат історичних наук Татарінов С. І.
Список паровозів залізниць. Випуск 3. Стан на кінець 1897 року. – Санкт-Петербург: Друкарня Міністерства Шляхів Сполучень, 1898.
Читайте також:
Металургія на листівках початку ХХ століття. Частина I
