Барвисті інтарсії Жюльєна-Ніколя Рівара

У XIX столітті декоративно-прикладне мистецтво активно розвивалося: з'являлися нові матеріали та техніки. Одним з новаторів у галузі інтарсії став червонодеревник і художник порцеляни Жюльєн-Ніколя Рівар. Його унікальна техніка інкрустації фарфору в дерев'яні поверхні зробила революцію в меблевому мистецтві. 

Жюльєн-Ніколя Рівар (Julien-Nicolas Rivart, 1802–1867) народився в Парижі за часів правління Наполеона Бонапарта. Про ранні роки його життя відомо мало, що вказує на скромне походження і, ймовірно, навчання в ремісничих майстернях. 

Перші документальні свідчення про діяльність Рівара відносяться до 1835 року, коли він відкрив майстерню в популярному кварталі на вулиці Фобур Сент-Мартен, 76. Пізніше мебляр кілька разів переїжджав на інші адреси.

У 1848 році Жюльєн-Ніколя Рівар розробив новий спосіб інтарсії, який дозволяв декорувати порцеляною різні поверхні. Згідно з патентом №8860 від 18 вересня 1849 року, фарфором можна було інкрустувати вироби з лакованого і нелакованого дерева, міді, мармуру, оксамиту і шкіри, зберігаючи при цьому естетичну гармонію матеріалів. Створюючи цю неймовірну техніку, червонодеревник прагнув поєднати вишуканість маркетрі з яскравими кольорами розписного фарфору. Основним мотивом у його творчості були квіткові букети та гірлянди.

На відміну від великих порцелянових вставок-пластин, інтарсії Рівара залишали красу деревних волокон видимою. Контраст між яскравими фарбами порцеляни й темним фоном дерева надавав виробам червонодеревника унікальну естетику.

Завдяки своєму винаходу Жюльєн-Ніколя Рівар зміг укласти співпрацю з багатьма виробниками меблів, зокрема з фірмою Tahan, постачальником королівського (імператорського) двору Франції. 

З нагоди Всесвітньої виставки 1851 року червонодеревник вирішив виготовити шафу, прикрашену не тільки порцеляновими зображеннями, а й елементами з позолоченої бронзи. Для цього він заручився підтримкою майстра-бронзоливарника Віктора Пайяра. Готовий виріб вразив відвідувачів виставки та отримав 16 медалей. У 1852 році шафу купив герцог Едмон де Комон Ла Форс. Сьогодні цей витвір мистецтва зберігається в Музеї Орсе в Парижі.

У 1855 році на Всесвітній виставці в Парижі Рівар представив меблі з палісандра і стіл з чорного мармуру. Увагу імператриці Євгенії, дружини Наполеона III, привернув кабінет для ювелірних прикрас, декорований порцеляновими квітами. Вона негайно придбала його. Таким чином майстер був помічений імператорською родиною Франції.

Крім предметів меблів, Рівар прикрашав порцеляновими квітами скриньки й теки для паперів. Багато з його квітів розписав П'єр-Жозеф Геру, художник Севрської порцелянової мануфактури. У 1860-х роках близько 50% своєї продукції червонодеревник експортував за кордон.

Жюльєн-Ніколя Рівар зробив значний внесок у розвиток декоративного мистецтва XIX століття, створивши унікальну техніку інкрустації. Сьогодні його роботи демонструють, як винахідливість і висока майстерність можуть змінити традиційні ремесла.