Кубок Фрюена — витончене поєднання природної досконалості та ювелірного мистецтва. Цей витвір XVII століття посідає чільне місце в колекції Музеї Вікторії та Альберта.
Його корпус створений із справжньої мушлі наутилуса, відполірованої до перламутрового блиску й прикрашеної тонким гравіюванням. Срібні позолочені елементи оздоблення, створені ювеліром Джоном Пламмером із Йорка між 1658 і 1660 роками, завершують образ предмета та перетворює мушлю на розкішний символ епохи бароко.
Мушля наутилуса сама по собі вже є шедевром природи — її спіральна форма, ідеальна симетрія та багатий перламутр в усі часи викликали захоплення. Але на цьому екземплярі поверхня не залишилася недоторканною: наприкінці 1650-х років вона отримала майстерне гравіювання. На блискучому тлі з’явилися зображення, що повʼязані з морськими глибинами – риби, мушлі, водорості тощо.
Гравірування на мушлі — це був спосіб надати природному матеріалу інтелектуального змісту. Подібні твори поєднували в собі кабінетну естетику ренесансу і багатозначні символи доби бароко.
Між 1658 і 1660 роками англійський ювелір Джон Пламмер, що працював у Йорку, створив срібні позолочені оправи, які перетворили мушлю на кубок. Основу становила витончена ніжка з фігурними елементами та завитками. Вигадливо декоровані тримачі обережно підтримують тендітну конструкцію, не порушуючи її природної естетики.
До 1667 року цей кубок був у володінні сера Стівена Фрюена. Згодом він став частиною колекції Музеї Вікторії та Альберта.
Це приклад того, як у Європі XVII століття поєднувалися прагнення до наукового пізнання світу й глибока естетична насолода від природи.
Джерело:
collections.vam.ac.uk
jnr2.hcommons.org
