22 липня голосами 268 народних депутатів підтримали постанову Верховної Ради України №10188 «Про вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні», яке припадає на 28 липня.
16 травня 2022 року після падіння останнього оплоту оборони українських військ у Маріуполі на заводі «Азовсталь» 211 його захисників, які здалися в полон російським окупантам, було доставлено до цієї в'язниці.
Вихід з Азовсталі відбувався до 20 травня 2022 року, більшість захисників були направлені до Оленівки. Російські окупанти оголосили нібито про підготовку трибуналу, українська влада заявляла про домовленості з російською стороною, згідно з якими військових планували відправити додому через «процедуру обміну».
Колонія в Оленівці вдень 29 липня 2022 року
За даними ГУ розвідки МО України, вибух у бараці на території Волноваської виправної колонії № 120 стався між 22:00 28 липня і 01:00 29 липня 2022 року. Вранці 29 липня російський пропагандистський сайт «РИА Новости» повідомив, що «під час обстрілу» колонії загинуло 53 українських військовополонених, яких утримували на території закладу. За кілька днів до атаки бійців полку «Азов» перевели саме у ті бараки, які опинилися в епіцентрі вибухів, а самі розвідники зафіксували артилерійські удари в напрямку селища.
Росія заявила, що біля колонії був обстріл із американських ракетних систем М142 HIMARS, що розірвали барак — у результаті загинуло близько 50 ув’язнених, охоронці не постраждали. Проте українські органи — ЗСУ, СБУ, ГУР, Омбудсмен — кваліфікували вибух як цинічний терористичний акт РФ, “false flag operation”, спрямований на приховування воєнних злочинів проти полонених та дискредитацію ЗСУ.
У Дніпрі влаштували акцію на підтримку оборонців «Азовсталі» та інших українських військовополонених, 7 серпня 2022 року
Суспільне Дніпро
Тим часом СБУ перехопила розмови російських бойовиків, а Міноборони називає можливим організатором теракту ПВК «Вагнер» на чолі з Євгенієм Прігожіним (пізніше повстав проти путіна 24 червня 2023 року, згодом загинув у серпні 2023 року).
Експертиза Офісу Генпрокурора визначила термобаричний вибуховий пристрій (реактивний термобаричний гранатомет) як найбільш ймовірний тип боєприпасу; тіл з ознаками опіків було багато, фрагментів від снарядів не виявлено.
Незалежні журналістські та Forensic‑розслідування (CNN, InformNapalm тощо) встановили, що рівень руйнування не відповідає наслідкам удару HIMARS, радше характерний для бомби, закладеної всередині бараку.
За офіційними даними, загинуло 53 українських військовополонених; кількість поранених оцінюють у 75–130 осіб. Ідентифіковано 33 загиблих, тіла яких повернули в Україну; решта перебувають на стадії ідентифікації – всього загиблих може бути до 62.
3 серпня 2022 року Генсек ООН Антоніу Гутерреш оголосив про створення місії для з’ясування обставин злочину, однак Росія не гарантувала безпечного доступу і місію у січні 2023 припинили. 25 липня 2023 року Верховний комісар ООН з прав людини заявив, що немає доказів влучення ракети HIMARS – висновки ООН дозволяють виключити цю версію, але точну причину вибуху не встановлено.
У липні 2024 року Associated Press оприлюднила внутрішній аналіз ООН, що вказує на відповідальність саме російської сторони.
Учасники акції на підтримку оборонців «Азовсталі» та інших українських військовополонених у Дніпрі, 7 серпня 2022 року
У липні 2025 року Центр прав людини при ООН підготував технічний звіт «Who killed Ukrainian POWs in Olenivka and how», який відтворює хронологію подій і зброю, ймовірно використану військами РФ.
СБУ внесла інцидент до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 438 Кримінального Кодексу України – порушення законів війни. По двом працівникам колонії Оленівки, обвинуваченим у жорстокому поводженні та вбивстві за попередньою змовою, оголосили підозру; вони переховуються на окупованій території.
Але рано чи пізно меч української помсти досягне тих, хто причети до вбивства героїв, яких не змогли перемогти у бою. Сьогодні, у цей день, вшановуємо силу духу та незламність тих, хто пройшов крізь катівні окупанта, тих, хто навіть у неволі продовжував боротьбу. Наш моральний обов’язок — пам’ятати про кожного, хто загинув, і боротися за тих, хто досі у полоні.
Зображення на обкладинці: t.me/azov_media
Читайте також:
