Кожного третього четверга травня - Україна святкує День вишиванки. Складно назвати одяг з вишивкою суто традиційним вбранням, адже вишиванки вже давно посіли своє місце як в святковому, так і повсякденному гардеробі українців.
В наш час, українська вишивка набула особливого статусу, стала символом національної єдності та ідентичності. Нерідко можна почути вислів «Вишиванка - код нації», ніби в унікальних орнаментах закарбовано звʼязок з предками. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, все більше українців звертають увагу на національний одяг, а також багато іноземців підтримуючи Україну одягають вишиванки.
Музейний експонат.
Цікаво прослідкувати як зароджувалися, формувалися та змінювалися вишиванки на теренах України.
Елементи орнаментів, що використовувалися трипільцями, сарматами та скіфами зустрічаються навіть на сучасній національній вишивці.
На жаль, задокументовано дуже мало інформації про вишивку, яку використовували в одязі. Переважно, те що ми знаємо з історії, це згадки в літописах. Також, історію формують за допомогою археологічних досліджень. Основну інформацію про вишивку використану в одязі ми отримуємо з археологічних знань періоду Київської Русі.
Перші орнаменти, що ототожнюють з українською вишивкою, відносять до доби палеоліту. До прикладу археологічні розкопки біля Мізину засвідчують виявлення першого протосвастичного орнаменту в світі, на браслеті з бивня мамонта. А фрагменти одягу, виявлені під час розкопок захоронень першого століття н.е., мають елементи кольорової вишивки.
Елементи кольорової вишивки. Музейний експонат.
В черкаській області було знайдено Мартинівський скарб датований четвертим століттям. Знайдені артефакти одні з найдавніших серед мистецьких. Серед них статуетки людей в одязі, що нагадує сорочку, а на грудях візерунки, що нагадують вишивку.
Мартинівський чоловічок у сорочці оздобленій орнаментом.
Та варто зазначити, що хоч декорування одягу вишивкою на території України досить давнє, становлення вишиванки в одязі як культурне явище припадає на XIX століття.
Спершу вишивка була елітарною, і лише через певний час зʼявилась в селян.
Завдяки деяким артефактам і збереженим творам мистецтва, ми маємо підтвердження використання вишитих сорочок ще в XV столітті. Та знову ж таки, цей одяг належав знаті, вищому класу суспільства.
Для знаті вишивала прислуга, яка очевидно при можливості відтворювала щось подібне і для себе. Таким чином, вишивка зʼявилась в селян. Орнаменти передавалися від майстрині до майстрині, а згодом вишитий одяг міцно укорінився й перетворився в традиційний. Для нас важливим є період саме появи вишивки серед селян. Знать декорувала одяг вишивкою, та для них це була переважно білизна, яку приховували під іншим одягом. Тоді як вишита сорочка зʼявилась в одязі селян, вона являлась єдиним одягом, з додаванням сезонних елементів одягу. Тож вишита сорочка набула іншого значення.
Юзівка (Донецьк), початок ХХ ст.
Вишивка стрімко розвивається, згідно культурним течіям свого часу. Також у вишивку гармонійно вплітаються різноманітні цікаві елементи, такі як запозичення з інших культур. Взагалі на мотиви орнаментів впливало як побутове життя, так і зовнішні чинники, до прикладу парфумери, чи наявність матеріалів.
Цікавий факт: вишивка козацької доби, або козацьке бароко, містить в собі східні мотиви, наприклад такі елементи, як ананас та гранат.
Ананаси в орнаменті вишивки козацької доби.
Гранати в орнаменті вишивки козацької доби.
Десь з 1910-1920 років, коли виходять друковані схеми вишивок, популяризується українська вишита сорочка не тільки в Україні, а й за кордоном.
Культова постать українського становлення. Письменниця, громадська діячка, вчена-етнограф, Ольга Косач (псевдонім Олена Пчілка)
Чи не найважливішими друкованими працями стали видання Ольги Косач (Олени Пчілки). Перше видання "Український Народний Орнамент" 1876 р, на превеликий жаль через заборону на українство(Емський указ), було видано московською. Та це не завадило науковій роботі стати першою ґрунтовною збіркою дослідженням української орнаментики.
Ольга Косач «Український народний орнамент» 1876 р.
Праця має тридцять таблиць із більш як трьома сотнями орнаментів, які були систематизовані. Також видання має передмову, з глибокими думками авторки та описом самобутності орнаментики українського народу.
Ольга Косач «Український народний орнамент» 1876 р.
«Ці граціозні мотиви прості та гармонійні як відверті мелодії України. У всьому цьому присутнє мистецтво, мистецтво наївне, інстинктивне та вишукане» - розповідає у паризькому часописі Revue des Deux Mondes французький історик Альфред Рамбо, а згодом використовує матеріали на лекціях у Паризькій академії мистецтв.
Протягом всього часу ми спостерігаємо еволюцію вишивки. Між 20 та 50 роками змінюється композиція, поліхромія, зʼявляються рослинні орнаменти, і т.д.. Періоди створення мають велике значення.
Культура змінна та динамічна, вона підвладна впливу зовнішніх чинників та тенденціям моди.
с. Званівка, Бахмутський район, початок ХХ ст.
Цікавий факт: існує міф, що чорна вишивка - це вишивка жалоби. Але це не так. Жінки одягали чорну вишивку на свята та навіть весілля. Розповсюджений чорний колір вишивки на Житомирщині, Слобожанщині, Полтавщині. Найвідомішою вишитою сорочкою є борщівська, Поділля.
Традиційні чорні кольори в борщівській вишитій сорочці.
Вчені налічують до 200 технік вишивки.
Найдавніші: пряма лічильна гладь, солов'їні вічка, низь, штапівка, ретязь, вирізування.
Різні техніки також були притаманні різним регіонам.
Найдавніші техніки української вишивки.
Хрестик у вишивці зʼявляється в Україні аж в XIX столітті. Французька компанія, що випускала мило, почала друкувати на обгортках схеми для вишивання. Ідею втілила дружина засновника Шарлота Брокар, і вона виявилась успішною, адже дешевий товар і легкі красиві схеми швидко розповсюдились в народі.
З часом, побачивши як майстрині збирають обгортки з малюнками, Шарлота друкує брошури з новими схемами вишивок.
Це був виноград, троянди, ягоди. Черкащина, Полтавщина, Київщина, Чернігівщина підхопили течію брокарівської вишивки.
Приклад брокарівських вишивок.
Цікавий факт: Лише у двох селах Гуцульщини використовували техніку «вербовецький кучерявий шов» (це вишивка маленькими спіралями). Рукав сорочки дуже щільно вишитий. Інститутом української моди було нараховано 238 654 стібків і 18 358 спіральних швів. Сорочку з вербовецькою рукавівкою вишивали протягом 2-3 зим, тож це без сумніву коштовна річ.
Унікальна вербовецька рукавівка.
Українцям довелося довгі роки боротися з гнітом влади Московії а згодом радянського союзу. У 20 -30 роках люди ховали вишиванки, приховували під нашивкою тканини, адже можна було опинитися в засланні за вишиту сорочку. Жах тих часів прийшов в Україну в 2014 у вигляді Росії. Окупанти, на захоплених територіях, катували та навіть могли вбити українця, за те що він був одягнений у вишиванку.
Вчителька Наталія Марак з Чорткова, Тернопільщина, 1939 р.
Сьогодні, вишита сорочка це не лише елемент традиційного українського костюму, це невідʼємна частина кожного українця, тренд, який демонструє самобутність української культури в усьому світі.
Сучасна вишиванка. O.Taje
Сучасна вишита сорочка. Gaptuvalnya
Не дивлячись на повномасштабну війну в країні, ми бачимо орнаменти вишивки навіть на військовій формі, це захоплює.
"Незламний символ національної свідомості, ідентичності, єдності та майбутньої Перемоги нашого народу", - головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний про вишиванку.
