
Україна як держава пройшла довгий і тернистий шлях. Внутрішній культурно-історичний розвиток та вплив зовнішніх ворогів століттями формували сучасний лад держави.
Основою для початку творення української державності послужило виникнення Київської Русі.
Історики визначають 882 рік як час утворення Давньоруської землі, згідно з описом подій у літописі. Князь Олег виступав опікуном Ігоря Рюриковича, нащадка Рюрика, тож фактично він виконував обовʼязки князя. Він правив 882- 912 роки, був першим правителем Русі.

Макет стародавнього Києва
З розвитком виробництва змінювався й соціальний устрій. Земля переходила у власність родин, які обробляли її. Родини обʼєднувалися в громади. З'являлися очільники громад, землевласники, від яких залежало населення. На землях Середнього Подніпровʼя утворилося найбільше обʼєднання з древлян, сіверян та полян. Спершу кликали утворене обʼєднання Руссю, та після захоплення Києва, й становлення його столицею, утворилася назва Київська Русь. Ця значуща подія відбулася за часів князювання Олега. Пізніше були приєднані більшість східнослов'янських земель.
Спільні традиції та звичаї, схожість мов з власними діалектами та спільна боротьба проти ворогів — усе це призвело до утворення давньоруської народності. Східні словʼяни мали спільне бачення економічного та політичного розвитку, тож можна стверджувати, що вже тоді зароджуються перші риси національної свідомості.

Срібні монети Володимира Великого з тризубом
Київська Русь проіснувала до XII століття. Правили нею великі князі та княжна, чиї нащадки володарювали по всій Європі. Своїм існуванням вона поклала початок творення майбутньої України.

Ярослав Мудрий, культовий правитель Київської Русі
Визначним у формуванні української державності було й Галицько-Волинське князівство у 1199 - 1340 роки. Нащадки онука Ярослава Мудрого, Ростиславичі, були родоначальниками династії галицьких князів.

Король Данило (Данило Галицький), засновник м. Львів
Соціально-економічний, правовий та політичний устрій цього князівства був подібним до Давньоруського. Влада його у межах належала князю.
Володарювання передбачало права на карбування монет, ведення скарбниці, податки та мито. Також увага приділялася зовнішньополітичним зносинам.
«Створення Галицько-Волинського князівства на чолі з «самодержцем усієї Русі» Романом Мстиславичем стало важливим етапом в історії української державності, адже на відміну від багатоетнічної Київської держави, Галицько-Волинська ґрунтувалася на єдиній українській основі. Це дало підстави українським історикам назвати Романа «творцем першої національної Української держави», що як окремий політичний організм проіснувала до кінця 14 ст.» (Історія України)
Довготривалий період український народ вже був сформованим суспільством, але не мав власної національної держави.Прагнення народу до єднання та свободи від гніту загарбників призвело до національно-визвольної війни.
Усі супільно-політичні класи українців обʼєдналися в боротьбі за національну державність та звільнення від влади Речі Посполитої. 1649 року Богдан Хмельницький очолює боротьбу та проголошує намір утворити незалежну українську державу.

Картина “В’їзд Богдана Хмельницького до Києва 1649 року” Миколи Івасюк.
На українських землях велися бойові дії, що впливало на політичну та судову систему влади. Державні функції виконувала полково-сотенна організація козацтва. Перед організаторами національно-визвольної боротьби стояла задача обʼєднати увесь народ.
В той час вперше було оформлене письмове правове закріплення заснування української національної держави, «Зборівський договір» 1649 року, далі — «Білоцерківський договір» 1651 року, укладений Богданом Хмельницьким з Річчю Посполитою. Підтримували й визнавали Україну як рівноправну у міжнародних відносинах й іноземні держави.

Конституція Варшавського сейму від 22 листопада 1649 року, де було ратифіковано Зборівський мирний договір, укладений між гетьманом України Богданом Хмельницьким і польським королем Яном Казимиром у м. Зборів. Документи Національного архівного фонду України
На цьому боротьба за існування державності не закінчилася. В наступному періоді визначними були кілька етапів. 1917 рік — утворення УНР, Української Народної Республіки. 22 січня 1918 року — прийняття Центральною Радою IV Універсалу, яким проголошувалася незалежність УНР. Україна під окупацією австрійсько-німецькими військами. 1918 — утворення ЗУНР - Західної Української Народної Республіки. Найвизначнішим етапом стає обʼєднання УНР та ЗУНР.

Постійне втручання у внутрішні державні справи та посягання на незалежність й територію України іншими державами ставало на заваді укріпленню державності, спонукало до громадянських конфліктів та позбавляло країну належного розвитку.
Невдовзі перешкодою відродженню національної української державності стало насильницьке приєднання більшої частини України радянським союзом та окупація західноукраїнських земель Польщею, Чехословаччиною, Румунією у 1920-х роках. У 1939 році західноукраїнські землі були приєднані до СРСР через договір між Сталіним та нацистською Німеччиною.

Фото: радянська армія заїжджає до Львова.
Радянська влада намагалася запровадити комуністичну диктатуру по всій Україні, утворюючи більшовицькі організації для правління, знищуючи українську національну ідентичність. Ідеологія радянського союзу намагалася стерти українську державу переписуючи історію. Українську еліту знищували, український люд вбивали та морили голодом. Українська держава на довгий час перетворилася на республіку.

Звичайні українці в побуті яких ще живі українські традиції та радянські, які намагаються витіснити їх. Фото Івана Литвина, надані Радіо Свобода його онуком ‒ черкаським художником, фотографом, експертом-мистецтвознавцем Ігорем Солодовніковим
Але національний дух більшовицькій владі знищити остаточно не вдалося. Наприкінці 80-х — початку 90-х відбувся найважливіший для всього українського народу період у віхолі історичних подій. Пройшовши крізь століття утисків, українці нарешті отримують те, за що боролися поколіннями — проголошення Незалежності держави України 24 серпня 1991 року.

Радянські окови були майже зруйновані масштабною соціально-економічною й політичною кризою. Союз розпадався, партійна ідеологічна система зазнала краху, що дало можливість провести справжні демократичні вибори.
Як самостійна держава, Україна проживала своє відродження та, водночас, нове народження. Україну як суверенну державу визнало більше 130 країн світу. Почалося створення сучасної української державності, хоч і в складних умовах, проте з великим потенціалом. Далі тривала робота над організацією основних державних функцій. Прийняття Основного Закону - Конституції України 28 червня 1996 року.

Мітингувальники перед Верховною Радою вимагають прийняття Конституції, 19 червня 1996
Фото: iportal.rada.gov.ua
Українці прагнули будувати демократично-правову державу. З успіхами та невдачами, та головне бажанням розвивати свою країну. Ще довгий час доводилось позбуватися радянської спадщини, пригадувати, відновлювати й плекати українське.
Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути.
В. Липинський
2014 рік Росія порушила територіальну цілісність суверенної держави, окупувавши території Донецької та Луганської областей та півострів Крим. Незважаючи на порушення статуту ООН та гарантій безпеки за Будапештським меморандумом, загарбницька росія не отримала наслідків від світової спільноти.

27 лютого 2014 року «невідомі» озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків захоплюють будівлі Верховної Ради та Уряду Автономної Республіки Крим, аеропорт, інші стратегічні об'єкти, і вивішують на них російські прапори, а також блокують дії українських військ. Як встановлено пізніше, ця операція проводилася військовослужбовцями 45-го окремого полку спецпризначення повітряно-десантних військ рф.
24 лютого 2022 терористична країна Росія здійснила повномасштабне військове вторгнення в Україну, яке триває по сьогодні. Мільйони загиблих та постраждалих, зруйновані та стерті цілі міста. Загарбник, як і сотні років тому намагається знищити українську культуру, економіку, паплюжить історію та прагне скорити державу. Українці знову боронять свої землі та боряться за свободу.

Держава неодмінно відвоює своє право на справжню свободу. Тепер вже остаточно.
Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас сила І воля святая!
Тарас Шевченко, «Кавказ»
А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.
Ліна Костенко
Джерела:
Osvita.ua
Полянська. Історія України.
Ковалевський С. І. Історія української державності.
Субтельний О. Історія України.
Український інститут національної пам’яті
«Голос України»