
Скриня здавна слугувала сховищем для різних предметів. В ній зазвичай зберігали одяг, гроші, коштовності й документи. У Середньовіччі скрині виготовляли з дерева й обшивали залізними пластинами або декоративними накладками. Спочатку вони мали тільки петлі для одного або двох навісних замків, але пізніше в бічну стінку скрині також стали встановлювати врізний замок.



Дерев'яна скриня з латунними накладками. Усередині знаходяться основне велике відділення, пара маленьких шухляд і безліч потайних. Дуб, вкритий шпоном горіха і палісандра. Розміри 23,7×40,9×24 см. Англія або Нідерланди, бл. 1680–1700 рр.
collections.vam.ac.uk
З розвитком ремесел майстри почали створювати більш захищені скрині (iron strong box/Armada chest), які забезпечували краще збереження вмісту. Вони виготовлялися повністю з листового заліза, посиленого приклепаними пересічними залізними смугами, мали основний замок, захований під плоскою кришкою, і кілька додаткових навісних замків. Також на боках скринь встановлювали міцні залізні ручки, призначені для транспортування.
На особливу увагу в залізних скринях заслуговує основний замок. Це був складний механізм, який розташовувався під кришкою скрині й мав ригелі на чотири (рідко на три) боки, подібно до сучасних сейфів. На верхньому краї внутрішнього простору скрині проходило потужне ребро, під яке ці ригелі й заходили. Таким чином, навіть якщо злодії вирішать спиляти петлі – вони не зможуть зняти кришку скрині.


Залізна скриня. Замок із 16 ригелями. Нюрнберг, XVI ст.
sevilladailyphoto.blogspot.com
Ригелі розташовувалися по периметру кришки й мали скіс – це давало змогу закрити скриню, навіть якщо ригелі замка були висунуті. В основному замку могло бути встановлено 28 і більше ригелів. Під час повороту ключа рух через складну систему важелів передавався одночасно на всі ригелі.
У деяких випадках задні ригелі (з боку петель) були нерухомими й під час закриття кришки скрині одразу заходили під ребро, як протизнімні штирі в сучасних металевих дверей.
До середини XVII століття пружини в замкових механізмах були виключно V-подібними та виготовлялися холодним куванням, що робило їх дуже міцними. Спіральні пружини стали широко використовуватися лише з XVIII століття.

Залізна скриня з ажурними накладками й гравіюванням. Розміри 82×45×46 см. Страсбург, бл. 1730–40 рр.
drouot.com
Замкова щілина основного замка завжди знаходилася по центру кришки скрині й була прихована рухомими накладками. А на передній бічній панелі зазвичай встановлювали фальшиву замкову щілину, прикрашену латунними або мідними накладками. Крім того, деякі скрині мали спеціальні секретні механізми, тож, щоб відкрити замкову щілину, необхідно було натиснути на потайні кнопки, замасковані під заклепки.
Іноді на залізних скринях встановлювали додатковий захист, коли один із ригелів відсувався окремо, натисканням на секретну кнопку. У цьому разі відкрити скриню, не знаючи секрету, було неможливо, навіть якщо замок був відкритий ключем.
Щоб подолати сили тертя в механізмі замка і привести в рух усі ригелі, ключі для залізних скринь виготовляли масивними. У середньому вони мали довжину близько 10–15 см.

flickr.com
Спочатку механізм замка був повністю відкритий з внутрішньої сторони кришки скрині. Але в XVII столітті майстри стали встановлювати декоративну панель з прорізного металевого листа (часто латунного або мідного), іноді прикрашеного гравіюванням.
Приблизно з середини XVIII століття декоративну панель почали робити суцільною, а пізніше з бортиками, через що механізм замка був повністю закритий, і назовні виходили лише ригелі.

Декоративна панель на внутрішньому боці кришки залізної скрині
hansord.com
До XVIII століття принцип дії замка залишився колишнім, але конструкція стала більш раціональною. Замість хитромудрої схеми з невеликих важелів встановлювали цільну центральну тягу з виступами, які через передавальні важелі тягнули ригелі.

Сторінка з книги «Слюсарне мистецтво» (Art du serrurier. Par M. Duhamel Du Monceau, 1767)
gallica.bnf.fr
У XVIII столітті з'явилися ригелі на кутах кришки, що підвищують надійність залізної скрині. Також у скринях майстри встановлювали додаткові відділення, які зачинялися на замок, вбудований у їхні кришки.

Залізна скриня з рослинним декором. Замок із бічними ригелями. Розміри 42,5×72,5×44 см. Нюрнберг, XVIII ст.
clarkart.edu
Розміри скринь варіювалися приблизно від 20 см до 150 см у довжину. Найпоширенішими були скрині довжиною від 70 до 90 см.
Залізні скрині здебільшого виготовляли у Франції, Німеччині та Іспанії, проте найпопулярнішими були скрині майстрів Нюрнберга та Аугсбурга, оскільки в цих містах знаходились найкращі ковальські та слюсарні майстерні, які виготовляли зброю, обладунки та замки. Слюсарі (нім. Schlosser, від Schloss – замок) у ті часи якраз спеціалізувалися на створенні механізмів замків.



Залізна скриня з подвійним дном. Замкова щілина на кришці відкривається за допомогою секретної кнопки. Розміри 41,7×74,8×43,2 см. Німеччина або Австрія, кін. XVII ст.
invaluable.com
У XVI–XIX століттях залізні скрині використовувалися різними організаціями та людьми. Наприклад, в армії вони могли служити полковими касами, у церкві – сховищем для пожертвувань і стародавніх рукописів, у багатій купецькій крамниці – сейфом для грошей.
Крім того, залізні скрині були в чиновників, які завідували збором податків. Ще їх можна було зустріти в капітанських каютах, де вони зазвичай пригвинчувалися до підлоги двома або чотирма болтами. У скринях капітани (чи офіцери) часто зберігали карти, зброю, гроші, документи й навігаційні прилади.
Варто зазначити, що залізні скрині ніколи не використовувалися для перевезення великих вантажів цінних металів і коштовностей, оскільки в порожньому вигляді скриня розміром 80×40×40 см важила в середньому 50–80 кг. Тому транспортування вантажів здійснювалося в дерев'яних скринях, які були набагато легшими за залізні.
Аристократи також користувалися залізними скринями, щоб зберігати в них гроші, коштовності та важливі документи. Корпуси таких скринь часто були багато прикрашені гравіюванням і декоративними накладками.





Маленька залізна скриня з двома потайними врізними (на кришці та на передньому боці) і 3 навісними замками. Розміри 16×10×9,5 см. Нюрнберг, бл. 1540 року
alamy.com
Цікаво, що з собою в дорогу аристократи та багатії воліли брати невеликі залізні скриньки, в яких перевозили цінності. Ці маленькі скриньки нічим не відрізнялися від великих скринь і також мали складний замок під кришкою.
У ХІХ столітті залізні скрині використовували в поштових диліжансах для перевезення грошей і важливої пошти. Тоді майстри вперше створили скрині з подвійними стінками, між якими знаходився шар корка, товщиною 1–2 см – він частково захищав вміст від впливу високих температур.
У другій половині XIX століття залізну скриню витіснив сейф, проте невеликі залізні скриньки (вогнетривкі каси) є популярними донині.


Залізна скриня з розписаним корпусом. Розміри 115,5×81×47 см. Німеччина, XVIII ст.
invaluable.com


Залізна скриня із зображенням сюжету полювання на корпусі. Розміри 12,7×27,3×13,9 см. Німеччина, XVII ст.
1stdibs.com
Джерела:
historicallocks.com
pushkinantiques.com
Читайте також: