Рідкісна скульптура, вироблена понад 170 років тому на неіснуючій нині Києво-Межигірській фаянсовій фабриці (КМФФ), знайшла на Віоліті нового власника в перші дні літа.
Торги за лот тривали з 19 травня до 2 червня, за цей час користувачі зробили 70 ставок. У підсумку старовинний пластичний виріб оцінили у 173006 гривень.
Києво-Межигірська фабрика була відомим виробником високого фаянсу класичної доби – як німецький Майсен і французький Севр. Експерименти з бісквітом тут розпочалися ще наприкінці 1840-х, а загальна кількість найменувань скульптури в цій технології згодом дійшла до 25 одиниць. У 1877-му році підприємство було закрито.
kodokan / violity.com
Вироби Києво-Межигірської фабрики цікавили шанувальників старовини ще на початку XX століття. Так, власну колекцію межигірського фаянсу мав історик Михайло Грушевський. Збирали його зразки Микола Біляшівський – один із засновників Української Академії Наук та художник Василь Кричевський. Відомо, що статуетку «Зима» мав у себе й відомий київський колекціонер Оскар Гансен, чиє зібрання зберігається в Сумському обласному художньому музеї.
Ліворуч: скульптура «Зима» («Плутон»). 1852 рік. Бісквіт, КМФФ. З колекції Г. Браіловського. Праворуч: скульптура «Зима». Кінець 1790-х. Бісквіт, ІФЗ. З колекції Ермітажу
Продана на Віоліті алегорія зими датована 1850-ми роками, хоча фігура має давнішу історію.
Проєкт у масі наприкінці 1791 року виконав Олександр Берт в скульптурному відділенні Імператорського фарфорового заводу (IФЗ) під керівництвом Жана-Домініка Рашетта. Оригінал скульптури з підписом «АБ» розміром 38×16,4 см зберігається в колекції ІФЗ.
Жан-Доминік Рашетт був сином французького скульптора та переїхав до Петербурга в 1779 році, де обійняв посаду модельмейстера ІФЗ та за 20 років роботи створив близько 150 моделей порцелянових виробів.
Про Олександра Берта відомо, що в 1795 році він закінчив заводську гімназію, а у 1802–1808 роках працював скульптором у майстерні Рашетта. Цікаво, що часто його прізвище вказують із помилками: продавець на Віоліті вказав його як «Берг», а в одному з джерел художник був зазначений як «Бердт», і в цьому варіанті згадується в деяких статтях.
kodokan / violity.com
У своїй праці «Скульптура Києво-Межигірської фаянсової фабрики у світлі архівних даних» (Київ, 2018) дослідниця Ольга Школьна свідчить, що остання відома скульптура виготовлена на Межигірській фабриці датована 1853 роком. «Зима» датується 1852-м. Ця фігурка менша за варіант ІФЗ, її приблизний розмір – 20×8 см.
Дослідниця О. Іванова встановила, що фігура «Зима» значилася як «Плутон» за прейскурантами фабрики.
Науковиця Наталія Полонська-Василенко (1884–1973) вважала «Зиму», поряд із моделлю «Вакханка», найкращим, з художнього погляду, скульптурним виробом КМФФ.
kodokan / violity.com
Алегорія Зими у вигляді чоловіка із довгою бородою – насправді, дуже розповсюджений в минулому сюжет, і його першоджерело виявити складно. Наприклад, така скульптура прикрашає сад Версальського палацу. Її виконав у мармурі французький художник Франсуа Жирардон у 1675–1683 роках.
Франсуа Жирардон. «Зима» (L'Hiver). Версальський палац
Wikimedia Commons
Гравюра з каталогу скульптур у садах Версалю 1694 року видання
Recueil desfigures, groupes, thermes, Fontaines, Vases et autres ornemens tels qu'ils se voyent a Present dans le Château et Parc de Versailles // grave d'apres les originaux par Simon Thomassin, Graveur du Roy
Надихався Жирардон малюнками Шарля Лебрена (1619–1690), а той, в свою чергу, створив свої Чотири сезони за мотивами малюнків італійського іконографа Чезаре Рипа (1555–1622).
Шарль Лебрен. «Хронос, або Алегорія Зими», 1653–1655 роки. Зібрання музею Лувр
collections.louvre.fr
Хай там як, а продана на Віоліті межигірська версія алегорії стала одним із найдорожчих лотів розділу «Кераміка». Хоча рекорд 5-кілограмової керамічної фігури, за яку в грудні 2023-го року віддали один мільйон гривень, побити їй не вдалося.
